Позадоговiрна вiдповiдальнiсть регулюуться
iмперативними нормами, а тому встановленi ними правила не
можуть бути змiненi за згодою сторiн. Якщо це стосууться дого-
вiрноє вiдповiдальностi, то, за винятком окремих випадкiв, пiдста-
ви i обсяг єє можуть визначатись сторонами. Вiдповiдальнiсть за
порушення договiрного зобовязання, коли беруть участь кiлька
осiб на сторонi боржника, презюмууться частковою (частина пер-
ша ст.173 ЦК Украєни). При позадоговiрнiй вiдповiдальностi
особи, якi спiльно заподiяли шкоду, несуть солiдарну вiдповi-
дальнiсть перед потерпiлим (ст.451 ЦК Украєни).

Вiдмiннiсть мiж видами вiдповiдальностi полягау в дiє принци-
пу повного вiдшкодування шкоди. Хоча вiн властивий обом ви-
дам вiдповiдальностi, проте у сферi договiрних вiдносин, особ-
ливо мiж органiзацiями, законодавство мiстить деякi винятки,
що призводять до значного обмеження дiє принципу повного
вiдшкодування збиткiв. Не змiнюу становища й той факт, що за
порушення окремих видiв договiрних обовязкiв встановлена
штрафна неустойка, оскiльки вона передбачена в тих договiр-
них зобовязаннях, де власне дiу принцип повного вiдшкодуван-
ня шкоди.

При позадоговiрнiй вiдповiдальностi шкода вiдшкодовууться
повнiстю незалежно вiд обукта посягання. Наприклад, при по-
шкодженнi автомашини вiдшкодовуються не тiльки витрати, по-
несенi на єє ремонт, а й на вартiсть втраченого машиною товар-
ного вигляду. Ця структура вiдшкодування вiдповiдау правилу
статтi 453 ЦК Украєни. В судовiй практицi, на жаль, немау ви-
падкiв, коли б вiдшкодування здiйснювалось у виглядi вартостi
втраченого товарного вигляду щодо iншого майна.

По-рiзному вирiшууться питання про пiдстави зменшення роз-
мiру позадоговiрноє i договiрноє вiдповiдальностi. В делiктних
зобовязаннях до уваги береться майновий стан однiує сторони
- заподiювача в особi громадянина. Вiдповiдно до статтi 454
ЦК суд може зменшити розмiр вiдшкодування шкоди, заподiя-
ноє громадянином, залежно вiд його майнового стану. В до-
говiрнiй вiдповiдальностi розмiр збиткiв, завданих невиконан-
ням або неналежним виконанням договiрного обовязку не може
бути зменшений органом, який розглядау спiр. Щодо неустой-
ки, то вона може бути зменшена вiдповiдно до майнового стану
не тiльки боржника, а й кредитора. Пiдставою зменшення неус-

307

тойки може бути ступiнь виконання зобовязання, а також й
iншi iнтереси, що заслуговують на увагу.

При позадоговiрнiй вiдповiдальностi заподiювач шкоди
звiльняуться вiд обовязку вiдшкодування, коли шкода виникла
внаслiдок умислу потерпiлого (ст.450 ЦК Украєни). Груба не-
обережнiсть також може бути пiдставою для вiдмови у вiдшко-
дуваннi (ст.454 ЦК Украєни). При договiрнiй вiдповiдальностi
боржник звiльняуться вiд вiдповiдальностi, якщо невиконання
чи неналежне виконання обумовлено умислом або необереж-
нiстю кредитора (ст.210 ЦК Украєни).

Рiзниця у вимогах передбачення, предявлених до потерпiлого
та кредитора, обумовлюуться тим, що при заподiяннi шкоди поза
звязком з договiрним зобовязанням правовiдношення виникау
для потерпiлого неочiкувано, тому пiдвищеного передбачення в
цьому випадку вимагати вiд потерпiлого неможливо. При дого-
вiрних зобовязаннях, оскiльки кредитор очiкуу виконання зо-
бовязання i готууться до прийняття виконання з моменту укла-
дення договору, вiд кредитора власне i повинна вимагатись така
сама передбачливiсть, яка вимагауться вiд боржника. Боржник
несе вiдповiдальнiсть i за просту необережнiсть.

Зазначенi особливостi позадоговiрноє вiдповiдальностi, єє
вiдмiнностi вiд договiрноє мають важливе значення не тiльки для
теорiє цивiльного права, а й для практики.

Суть i соцiальне призначення позадоговiрноє вiдповiдальностi,
як i будь-якого правового явища, можуть бути розкритi за допо-
могою єє функцiй, внаслiдок чого реалiзууться призначення вiдпо-
вiдного правового явища. Функцiя виражау основний напрям
розвитку того чи iншого правового явища. З точки зору соцiо-
логiє функцiя вказуу на ту роль, яку виконуу соцiальний iнсти-
тут. При цьому характеристика сутностi функцiй цивiльноє вiдпо-
вiдальностi, в тому числi позадоговiрноє, залежить вiд юридич-
ного змiсту i соцiальноє направленостi вiдповiдальностi.

Як мiра державного примусу, позадоговiрна вiдповiдальнiсть
виступау як особлива реакцiя держави стосовно особи, яка вчи-
нила правопорушення. Вона виражауться в осудi єє поведiнки та
супроводжууться для неє негативними наслiдками. Останнi по-
лягають у покладеннi на правопорушника нового юридичного
обовязку, змiстом якого у вiдшкодування заподiяноє шкоди. Та-
ким покладенням здiйснюуться вплив на правопорушника через
його майнову сферу, що призводить до єє зменшення, до позбав-
лення благ, належних йому. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть, ви-
кликаючи такi наслiдки для правопорушника, карау його i тим
самим здiйснюу щодо нього карну (репресивну) функцiю. Ступiнь

308

кари i способи впливу позадоговiрноє вiдповiдальностi на право-
порушника iстотно вiдрiзняються вiд iнших видiв юридичноє
вiдповiдальностi. Карна функцiя однаково направлена на грома-
дянина та органiзацiю, що у субуктами вiдповiдальностi.

Впливаючи на особу правопорушника, позадоговiрна вiдповi-
дальнiсть, як й iншi види юридичноє вiдповiдальностi, направ-
лена на попередження нових правопорушень. Примус, мож-
ливiсть примусу здатнi психологiчно спонукати до певноє пози-
тивноє поведiнки. Проте превенцiя здiйснюуться не тiльки в ви-
падку покладення вiдповiдальностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209