ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
За кріпосного права «пускати на чинш» значило замінити панщину податком, дати селянам землю в аренду.
Хто жінку мав, сестру, ятровку – слово ятрівка повсюдно вживається у значенні «дружина чоловікового брата». Отже, ятрівку можуть мати тільки жінки. В такому значенні це слово уже раніше вжите в «Енеїді» (див. коментар: III, 46), зафіксоване у словниках. Однак тут дане слово вжите у значенні, яке уже в добу І. Котляревського було глибоким архаїзмом, – ятровкою звуть чоловіки жінку свого брата, братову. В такому значенні зустрічаємо це слово в «Галицько-волинському літопису» (XIII ст.), переклад якого зробив Л. Махновець: «По смерті Романовій зустрічався був король угорський Андрій з ятрівкою своєю Анною у городі Сяноці»; «Коли ж настала зима, прийшов король у Галич і привів ятрівку свою, велику княгиню Романову» (Жовтень. – 1982. – № 7. – С. 14, 18). Тут Роман – князь галицький, Анна – його дружина, Андрій – король угорський, троюрідний брат Романа. Згадані в літопису родинні зв'язки є відгуком доби родової сім'ї, коли взяті братами жінки з чужих родів ставали в певних рамках власністю всього роду, і якщо виникала необхідність, один брат переймав обов'язки глави сім'ї другого брата.
Клейноди, животи, обнови – клейноди – коштовності, також атрибути влади гетьмана, полковника та ін.
Животи – життя.
Беріте рать, ідіте з богом,Нехай Зевес вам помага».Тут частовались за порогом,Евандр додав такі слова:«Зайдіть к лідійському народу,Вони послужать вам в пригоду,На Турна підуть воювать.Мезентій їх тіснить, зжимає,На чинш нікого не пускає,Готові зараз бунт піднять». [39] Пішли, розвивши короговку,І сльози молодьож лила;Хто жінку мав, сестру, ятровку,У інших милая була.Тогді найбільш нам допікає,Коли зла доля однімає,Що нам всього миліше єсть.За милу все терять готові:Клейноди, животи, обнови.Одна дороже милой – честь! [40] І так, питейним підкрепившись,Утерли сльози із очей;Пішли, марш сумно затрубивши;Перед же вів сам пан Еней.Їх первий марш був до байраку,Прийшовши, стали на біваку,Еней порядок учредив.Паллант по армії діжурив,Трудивсь, всю ніч очей не жмурив;Еней тож по лісу бродив. [41] Як в північ самую глухуюЕней лиш тілько мав дрімать,Побачив хмару золотую,Свою на хмарі гарну мать.Венера білолика, красна,Курносенька, очима яснаІ вся, як з кров’ю молоко;Духи од себе іспускалаІ збрую чудную держала,Явилась так перед синком. [42] Сказала: «Милий, на, Енею,Ту збрую, що ковав Вулкан;Коли себе устроїш нею,То струсить Турн, Бова, Полкан;До збруї що ні доторкнеться,Все зараз ламнеться і гнеться,Її і куля не бере;Устройсь, храбруй, коли, рубайсяІ на Зевеса полагайся,То носа вже ніхто не втре». Амбре (франц. аmbrе) – парфуми, духи. Власне «амбра» – застосовувана в парфюмерії речовина з приємним муксусним запахом, яку добувають з кишечника китів-кашалотів.
Презент (франц. ргеsent) – подарунок.
Сказавши, аромат пустила:Васильки, м’яту і амбре;На хмарі в Пафос покотила.Еней же збрую і бере,Її очима пожирає,На себе панцир натягає,Палаш до бока прив’язав;Насилу щит підняв чудесний,Не легкий був презент небесний;Еней роботу розглядав: Порядок зображених на щиті Енея казкових персонажів загалом відповідає їхній популярності. Першою в цьому ряду – казка про Івасика-Телесика. Тут же зображена казкова змія-чудовисько Жеретія.
Вокруг же щита на заломах – залом – вигин, крива, поверхня сфери. На заломах – на верхній випуклій частині щита.
Котигорох, Котигорошок – персонаж української народної казки.
Іван-царевич, Кощій (Кащей), баба-яга – персонажі, що фігурують у багатьох українських, російських, білоруських народних казках.
Кухарчич, Сучич і Налетич – казкові персонажі, зараз менше відомі.
Услужливий Кузьма-Дем'ян – казковий персонаж, фігурував то як одна, то як дві особи. У І. Котляревського йдеться про одну, що підтверджує і коментоване місце, – «услужливий» вжите в однині. Подвійне ім'я зумовлене, зокрема, тим, що в кузні кують звичайно два ковалі. Кузьма-Дем'ян – коваль, також цілитель, знахар. Зв'язок між ковалем і цілителем-знахарем для сучасного читача може бути неясним. Але цей зв'язок стане зрозумілим, коли згадаємо про культ вогню, віру в його магічну силу. У фольклорній образній символіці вогонь – життя, рух, любов.
У церковному календарі записані два брати Косма і Даміан, які нібито жили у другій половині III ст. недалеко від Риму і прославилися чудодійним зціленням хворих, за яке не брали ніякої винагороди, тільки просили вірити в сина божого Ісуса Христа. Прийняли мученицьку смерть від заздрісного лікаря-язичника. Канонізовані церквою брати-лікарі мають мало спільного з своїм фольклорним прототипом.
Дурень з ступою – персонаж народної казки. Нар.: Носиться, як дурень з ступою (Номис. – С. 52).
І славний лицар Марципан – Марципан – герой рицарського роману чи повісті, відомих на Україні та в Росії у XVIII ст.
На щиті, в самій середині,Під чернь, з насі
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98
Хто жінку мав, сестру, ятровку – слово ятрівка повсюдно вживається у значенні «дружина чоловікового брата». Отже, ятрівку можуть мати тільки жінки. В такому значенні це слово уже раніше вжите в «Енеїді» (див. коментар: III, 46), зафіксоване у словниках. Однак тут дане слово вжите у значенні, яке уже в добу І. Котляревського було глибоким архаїзмом, – ятровкою звуть чоловіки жінку свого брата, братову. В такому значенні зустрічаємо це слово в «Галицько-волинському літопису» (XIII ст.), переклад якого зробив Л. Махновець: «По смерті Романовій зустрічався був король угорський Андрій з ятрівкою своєю Анною у городі Сяноці»; «Коли ж настала зима, прийшов король у Галич і привів ятрівку свою, велику княгиню Романову» (Жовтень. – 1982. – № 7. – С. 14, 18). Тут Роман – князь галицький, Анна – його дружина, Андрій – король угорський, троюрідний брат Романа. Згадані в літопису родинні зв'язки є відгуком доби родової сім'ї, коли взяті братами жінки з чужих родів ставали в певних рамках власністю всього роду, і якщо виникала необхідність, один брат переймав обов'язки глави сім'ї другого брата.
Клейноди, животи, обнови – клейноди – коштовності, також атрибути влади гетьмана, полковника та ін.
Животи – життя.
Беріте рать, ідіте з богом,Нехай Зевес вам помага».Тут частовались за порогом,Евандр додав такі слова:«Зайдіть к лідійському народу,Вони послужать вам в пригоду,На Турна підуть воювать.Мезентій їх тіснить, зжимає,На чинш нікого не пускає,Готові зараз бунт піднять». [39] Пішли, розвивши короговку,І сльози молодьож лила;Хто жінку мав, сестру, ятровку,У інших милая була.Тогді найбільш нам допікає,Коли зла доля однімає,Що нам всього миліше єсть.За милу все терять готові:Клейноди, животи, обнови.Одна дороже милой – честь! [40] І так, питейним підкрепившись,Утерли сльози із очей;Пішли, марш сумно затрубивши;Перед же вів сам пан Еней.Їх первий марш був до байраку,Прийшовши, стали на біваку,Еней порядок учредив.Паллант по армії діжурив,Трудивсь, всю ніч очей не жмурив;Еней тож по лісу бродив. [41] Як в північ самую глухуюЕней лиш тілько мав дрімать,Побачив хмару золотую,Свою на хмарі гарну мать.Венера білолика, красна,Курносенька, очима яснаІ вся, як з кров’ю молоко;Духи од себе іспускалаІ збрую чудную держала,Явилась так перед синком. [42] Сказала: «Милий, на, Енею,Ту збрую, що ковав Вулкан;Коли себе устроїш нею,То струсить Турн, Бова, Полкан;До збруї що ні доторкнеться,Все зараз ламнеться і гнеться,Її і куля не бере;Устройсь, храбруй, коли, рубайсяІ на Зевеса полагайся,То носа вже ніхто не втре». Амбре (франц. аmbrе) – парфуми, духи. Власне «амбра» – застосовувана в парфюмерії речовина з приємним муксусним запахом, яку добувають з кишечника китів-кашалотів.
Презент (франц. ргеsent) – подарунок.
Сказавши, аромат пустила:Васильки, м’яту і амбре;На хмарі в Пафос покотила.Еней же збрую і бере,Її очима пожирає,На себе панцир натягає,Палаш до бока прив’язав;Насилу щит підняв чудесний,Не легкий був презент небесний;Еней роботу розглядав: Порядок зображених на щиті Енея казкових персонажів загалом відповідає їхній популярності. Першою в цьому ряду – казка про Івасика-Телесика. Тут же зображена казкова змія-чудовисько Жеретія.
Вокруг же щита на заломах – залом – вигин, крива, поверхня сфери. На заломах – на верхній випуклій частині щита.
Котигорох, Котигорошок – персонаж української народної казки.
Іван-царевич, Кощій (Кащей), баба-яга – персонажі, що фігурують у багатьох українських, російських, білоруських народних казках.
Кухарчич, Сучич і Налетич – казкові персонажі, зараз менше відомі.
Услужливий Кузьма-Дем'ян – казковий персонаж, фігурував то як одна, то як дві особи. У І. Котляревського йдеться про одну, що підтверджує і коментоване місце, – «услужливий» вжите в однині. Подвійне ім'я зумовлене, зокрема, тим, що в кузні кують звичайно два ковалі. Кузьма-Дем'ян – коваль, також цілитель, знахар. Зв'язок між ковалем і цілителем-знахарем для сучасного читача може бути неясним. Але цей зв'язок стане зрозумілим, коли згадаємо про культ вогню, віру в його магічну силу. У фольклорній образній символіці вогонь – життя, рух, любов.
У церковному календарі записані два брати Косма і Даміан, які нібито жили у другій половині III ст. недалеко від Риму і прославилися чудодійним зціленням хворих, за яке не брали ніякої винагороди, тільки просили вірити в сина божого Ісуса Христа. Прийняли мученицьку смерть від заздрісного лікаря-язичника. Канонізовані церквою брати-лікарі мають мало спільного з своїм фольклорним прототипом.
Дурень з ступою – персонаж народної казки. Нар.: Носиться, як дурень з ступою (Номис. – С. 52).
І славний лицар Марципан – Марципан – герой рицарського роману чи повісті, відомих на Україні та в Росії у XVIII ст.
На щиті, в самій середині,Під чернь, з насі
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98