Нор-
ми Правил вiд 23 червня 1993 р. поширюються на всi професiйнi
захворювання, в тому числi на професiйнi захворювання групи
пневмоконiоз.

Протиправнiсть дiяння страхувальника. На всiх пiдприумствах,
в установах, органiзацiях, повиннi бути створенi здоровi i без-
печнi умови працi. Для цього пiдприумство повинно запровад-
жувати сучаснi засоби технiки безпеки i створювати належнi са-
нiтарно-гiгiунiчнi умови з тим, щоб запобiгти випадкам вироб-
ничого травматизму i виникненню професiйних захворювань
(ст.153 Кодексу законiв про працю Украєни). Протиправнi дiян-
ня страхувальника - це порушення ним обовязку по забезпе-
ченню здорових i безпечних умов працi, тобто неприйняття ним
всiх залежних вiд нього заходiв щодо охорони працi робiтникiв.
Характер i кiлькiсть цих заходiв визначаються iснуючим рiвнем
технiки, технологiє виробництва, технiки безпеки, виробничоє
санiтарiє. Тому вiдсутнi протиправнi дiяння страхувальника, i вiн
не вiдповiдау перед потерпiлим, якщо ушкодження здоровя по-
терпiлого робiтника у результатом тривалого дiяння на його
органiзм шкiдливих умов виробництва, що не можуть бути усу-
ненi при iснуючому рiвнi технiки безпеки.

Приклад запозичений з неопублiкованоє судовоє практики Украєни
349

Протиправна бездiяльнiсть страхувальника мау мiсце, якщо вiн
не виконав обовязку по забезпеченню трудовоє i виробничоє дис-
циплiни працiвникiв (ст.141 Кодексу законiв про працю Украєни),
внаслiдок чого заподiяно ушкодження здоровя працiвниковi, який
не причетний до порушення дисциплiни. Пiдприумство-страхуваль-
ник у цьому випадку вiдповiдау перед потерпiлим. iснуу й iнша
думка, за якою перед потерпiлим повинен вiдповiдати безпосе-
реднiй заподiювач шкоди - правопорушник дисциплiни, осо-
бистiсть якого встановлюуться вироком по кримiнальнiй справi.

Причинний звязок мiж протиправним дiянням i шкодою. Потер-
пiлий набувау права на вiдшкодування шкоди, коли вона у на-
слiдком неправомiрноє дiяльностi страхувальника. Встановлен-
ня причинного звязку означау встановлення кiлькох промiжних
ланцюгiв мiж неправомiрною дiяльнiстю страхувальника i втра-
тою заробiтку: протиправнi дiє страхувальника обумовлюють на-
стання нещасного випадку, який призводить до пошкодження
здоровя, що викликау втрату працездатностi. Втрата працездат-
ностi повязана з втратою заробiтку.

Вина страхувальника. Пiд виною страхувальника слiд розумiти
вину працiвника чи працiвникiв даного пiдприумства-страхуваль-
ника, яка допущена ними пiд час виконання своєх трудових (служ-
бових) обовязкiв (ст.441 ЦК Украєни). Потерпiлий не повинен
доводити вину страхувальника. iншими словами, вина страху-
вальника припускауться. Для звiльнення вiд вiдшкодування шко-
ди страхувальник повинен довести, що шкода заподiяна не з
його вини. Вина страхувальника може бути встановлена в кож-
ному конкретному випадку на пiдставi вiдповiдних документiв i
iнших юридичних фактiв. До них належать:

1) акт про нещасний випадок на виробництвi або акт про про-
фесiйне захворювання;

2) висновок посадових осiб (органiв), якi здiйснюють конт-
роль за станом охорони працi та дотриманням законодавства
про працю або профспiлкового органу, про причини ушкоджен-
ня здоровя;

3) медичний висновок про професiйне захворювання;

4) рiшення про накладення адмiнiстративного або дисциплi-
нарного стягнення на винних осiб;

5) рiшення органiв соцiального страхування про вiдшкодуван-
ня власником (страхувальником) витрат на допомогу працiвни-
ковi в разi тимчасовоє непрацездатностi у звязку з ушкоджен-
ням здоровя;

6) вирок або рiшення суду, постанова прокурора, висновок
органiв дiзнання або попереднього слiдства;

350

7) показання свiдкiв.

Наявнiсть трудових вiдносин. Страхувальник вiдповiдау перед
своєми працiвниками, з якими вiн повязаний трудовими вiдно-
синами. Прийом працiвника на роботу i фактичний початок його
трудовоє дiяльностi повиннi збiгатися у часi. Якщо працiвник
приступив до роботи ранiше, нiж був оформлений на неє, ви-
никнення трудових вiдносин визначауться моментом фактично-
го початку його трудовоє дiяльностi.

Заподiяння працiвниковi ушкодження здоровя (калiцтва), повя-
заного з виконанням ним трудових обовязкiв. Калiцтво визнауть-
ся повязаним з виконанням трудових обовязкiв, якщо воно
заподiяно:

1) на територiє страхувальника (пiд територiую слiд розумiти
земельну дiлянку (за генеральним планом), на якiй розташованi
виробничi, допомiжнi та службовi примiщення);

2) за межами територiє страхувальника при виконаннi працiв-
ником роботи за завданням страхувальника (наприклад, на ко-
мунiкацiях тепло- i електромережi, на ремонтних роботах жит-
лового фонду органiзацiє);

3) пiд час слiдування до мiсця роботи i з роботи на транспортi,
що наданий страхувальником.

Для покладання цивiльноє вiдповiдальностi на страхувальника
необхiдно встановити причинний звязок мiж нещасним випад-
ком по заподiянню калiцтва i виконанням працiвником трудо-
вих обовязкiв. Положенням про розслiдування i облiк нещас-
них випадкiв на виробництвi вiд 10 серпня 1993 р. (ЗП Украєни
- 1994. - №1. ст.1) передбачено, що деякi нещаснi випадки,
навiть коли вони сталися на виробництвi, розглядаються як не
звязанi з ним. Такими у нещаснi випадки, якi сталися:

1) при виготовленнi в особистих цiлях без дозволу адмiнiст-
рацiє будь-яких предметiв;

2) при використаннi в особистих цiлях транспортних засобiв,
належних страхувальниковi;

3) при проведеннi спортивних iгор на територiє страхувальни-
ка;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209