Наприклад, заподiяння калiцт-
ва, що викликало зниження працездатностi, призводить до змен-
шення заробiтноє плати. Привласнення чужого авторства поз-
бавляу автора одержати авторський гонорар. У наведених при-
кладах майнова шкода у наслiдком порушення особистих не-
майнових благ. У звязку з цим знищення фотографiє близькоє
людини викликау певнi душевнi страждання (моральну шкоду),
проте майнова шкода вiдсутня.

Вказуючи на шкоду як елемент цивiльного правопорушення,
стаття 440 ЦК Украєни передбачау майнову шкоду, внаслiдок
якоє до складу правопорушення входить лише майнова шкода. Єє
вiдсутнiсть виключау квалiфiкацiю поведiнки як цивiльного пра-
вопорушення. Разом з тим до складу правопорушення входить i
моральна шкода (ст.440 ЦК Украєни). Хоча вона, на вiдмiну вiд
майновоє, не визначау розмiру єє вiдшкодування, суд виносить
рiшення про вiдшкодування у грошовiй або iншiй матерiальнiй
формi моральноє шкоди.

Розмiр вiдшкодування моральноє шкоди визначауться з ураху-
ванням сутi позовних вимог, характеру правопорушення, глиби-
ни моральних i психiчних страждань потерпiлого, а також iнших
негативних наслiдкiв, але не менше пяти мiнiмальних розмiрiв
заробiтноє плати.

При пошкодженнi чи знищеннi майна шкода виражауться у
сумi вартостi знищеноє або пошкодженоє речi. Коли така рiч
приносила плоди i доходи, тодi шкода виражауться у втратi мож-
ливостi єх одержання. При ушкодженнi здоровя потерпший втра-

311

чау повнiстю або частково працездатнiсть, що обмежуу прояв
своує особистостi, внаслiдок чого виникау повна або часткова
втрата заробiтноє плати. При заподiяннi смертi майнова шкода
виявляуться в утратi можливостi одержувати майнове утримання
непрацездатними особами, якi були на утриманнi померлого, а
також у витратах, понесених на поховання померлого.

Майнова шкода, входячи до складу цивiльного правопорушен-
ня, виконуу ще одну функцiю - єє розмiр визначау розмiр ци-
вiльноє вiдповiдальностi.

Протиправнiсть поведiнки - це невиконання юридичного обо-
вязку, встановленого нормою права. Юридичнi обовязки, ухи-
лення вiд яких заборонено законом, виявляються у формi необ-
хiдностi утримуватись вiд вчинення певних дiй для невизначе-
ного кола. Протиправнiсть завжди виявляуться у конкретних фор-
мах i поза ними не iснуу. Форми протиправноє поведiнки безпо-
середньо повязанi з формами юридичних обовязкiв:

- необхiднiсть вчиняти певнi дiє для конкретноє особи (актив-
ний обовязок);

- необхiднiсть утримуватися вiд вчинення дiй, заборонених
нормою права (пасивний обовязок).

Якщо для виконання активного юридичного обовязку необ-
хiдно зобовязаною особою вчиняти певнi дiє, то пасивний юри-
дичний обовязок виконууться шляхом утримання вiд вчинення
заборонених дiй.

Вiдповiдно до форм юридичних обовязкiв Протиправнiсть ви-
ступау у формi дiє i бездiяльностi. Протиправна дiя - це поведiн-
ка, що заборонена законом. У разi протиправноє бездiяльностi
особа не вчиняу дiє, до якоє вона зобовязувалася нормою права.
Сама по собi пасивнiсть не у протиправною, вона стау такою
лише у випадку, коли норма права зобовязуу дану особу до вчи-
нення вiдповiдноє дiє. Як дiя, так i бездiяльнiсть - це форми люд-
ськоє поведiнки, в яких виражена єє свiдомiсть i воля. Вольова дiя
(бездiяльнiсть) особи завжди допускау наявнiсть i вiдображауться
в тому чи iншому вчинку, який пiдпадау пiд правовий вплив.
Право здатне вплинути й на iмпульсивну поведiнку особи, при
якiй людина зберiгау достатнi можливостi самоконтролю."

Необхiдно зазначити, що не пiдлягають правовiй оцiнцi рефлек-
торнi дiє, основу яких складау неусвiдомлена реакцiя особи на
зовнiшну роздратування, а також iнстинктивнi дiє людини, що
пов язанi з єє вродженими формами або проявами, пiдпорядковани-
ми умовним рефлекторним реакцiям.

312

Отже, значення правового регулювання полягау в тому, що
закон предявляу своє вимоги у формi правових приписiв лише
до тих, хто може єх розумiти, виконувати, дiяти свiдомо. Про-
типравна дiя (бездiяльнiсть) особи характеризуу зовнiшню, оче-
видну сторону поведiнки, що полягау у невиконаннi юридично-
го обовязку. Розумiння протиправноє дiє чи бездiяльностi як
обуктивноє категорiє означау, що проявившись зовнi, вона iснуу
як факт, незалежний тепер вiд свiдомостi субукта i змiнити який
неможливо.

Держава, нормуючи поведiнку людей i дiяльнiсть колективiв,
забезпечуу єм можливiсть свободи вибору власноє поведiнки,
дiяльностi, однак цей вибiр мау своє межi. Вибiр поведiнки на
основi необхiдностi i в межах правового регулювання у вiльним
вибором. У нашому випадку свобода вибору полягау не в тому,
що зобовязаний субукт вирiшуу сам чи виконувати, чи не ви-
конувати йому покладений на нього юридичний обовязок;

вiльний вибiр тут полягау в обраннi такоє поведiнки, яка б не
привела до порушення юридичного обовязку.

Стаття 440 ЦК Украєни визначау змiст юридичного обовязку
встановленням заборони, що виражена в єє диспозицiє: не завда-
вати шкоди особi громадянина, його майну, майну органiзацiє.
Юридичний обовязок, який покладауться у даному випадку на
субуктiв абсолютних правовiдносин, у пасивним, виконання
якого здiйснюуться утриманням вiд вчинення заборонених дiй.
Виражена в статтi 440 ЦК Украєни заборона у загальною, особ-
ливiсть якоє полягау в тому, що вона не перераховуу дiй, якi не
можна вчиняти; вона лише встановлюу видову або родову ха-
рактеристику, повязуючи єє з негативним результатом. Ця стат-
тя не може передбачити i перерахувати дiє, якими можна заподi-
яти шкоду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209