§ 2. Місце прокуратури в системі органів
державної влади
У теперішній час в Україні триває дискусія серед
учених і практичних працівників про місце прокурату-
ри в системі поділу влад. Ця дискусія після прийняття
Конституції України і в зв'язку з розробкою проекту
нового Закону України «Про прокуратуру» набула де-
,яких інших рис.
Первісно ця дискусія ставила за мету розв'язати в ос-
новному одне питання: чи необхідно зберегти серед функ-
цій прокуратури вищий нагляд за дотриманням і правиль-
ним застосуванням законів всіма органами виконавчої
влади, органами місцевого самоврядування та їх виконав-
Розділ VII. Органи прокуратури України
чими органами, військовими частинами, політичними
партіями, громадськими організаціями, масовими руха-
ми, підприємствами, установами і організаціями, незале-
жно від форм власності, підпорядкованості і належності,
посадовими особами і громадянами (так званий загаль-
ний нагляд)? Тут же йдеться безпосередньо про правове
становише прокуратури у системі поділу влад (законода-
вчої, виконавчої та судової).
Ми вважаємо, що прокуратура виконує в механізмі
держави особливу, тільки їй властиву функцію і ні за сво-
єю генезою, ні за характером повноважень не входить до
структури органів законодавчої, виконавчої або судової
влади.
Так, включення прокуратури у судову систему зробить
її неспроможною впливати на суд з метою забезпечення
ефективного механізму «стримувань і противаг» проти зло-
вживань незалежністю судовою владою.
Викликають також заперечення пропозиції щодо вклю-
чення прокуратури до складу Міністерства юстиції або іншої
структури виконавчої влади, тому що це істотно могло б змі-
нити рівень і зміст її наглядової функції: нагляд за дотриман-
ням законів перетворився б на відомчий контроль.
Історичний досвід свідчить: за увесь час існування
прокуратури були прибічники обмеження повноважень
прокурорського нагляду, перетворення прокуратури у до-
даток до судової влади. Так, у царській Росії прокуратура
зазнала змін, пройшовши шлях від органу нагляду за ви-
конанням законів — «ока государєвого» до придатка су-
дів, шо займався з 1864 р. порушенням кримінального
переслідування і підтриманням обвинувачення.
Однак ці кардинальні перетворення змісту діяльності
прокуратури отримали неоднозначну оцінку серед право-
знавців того часу. Так, видатний правник А. Коні писав з
цього приводу: «Скасування прав і обов'язків по нагляду
за ходом позасудових справ слід визнати великою помил-
кою укладачів Судових Статутів. Здійснена зміна в хара-
ктері діяльності може бути і мала красивий вигляд з тео-
ретичної точки зору, але і суперечила умовам нашого
щБО Організація судових та правоохоронних органів
адміністративного життя і йшла врозріз з внутрішніми
потребами нашого губернського устрою»1.
Це висловлювання А. Коні актуально і в наші дні. Як
вірно помітив О. Сокольський, «прокурорський нагляд
засновувався в Росії в переломні моменти, коли влада круто
змінювала курс і політика йшла врозріз із суспільним укла-
дом, який вже існував. Так було за часів Петра Першого, а
також у післяреволюційні роки при переході до НЕПу»2.
У Конституції України ст.ст. 121—123, присвячені про-
куратурі, містяться в окремому розділі (VII). Це свідчить
про те, що законодавець не відніс прокуратуру ні до однієї
з основних гілок влади. Однак, на наш погляд, така обста-
вина не надала можливості поставити крапку в дискусії
про правове становище органів прокуратури, оскільки
залишилась невирішеною низка питань, які можна буде
розв'язати тільки після прийняття Закону України «Про
прокуратуру» в новій редакції.
В нинішній час Україна зазнає переломного моменту,
що супроводжується кризовими явищами в усіх сферах
державного і суспільного життя, що саме по собі покладає
на державу обов'язок по захисту конституційних прав і
інтересів'грбмадян. Інструментом у вирішенні цього зав-
дання має бути незалежна від будь-яких органів держав-
ної влади прокуратура України.
При цьому слід виходити з того, що: а) підпорядкуван-
ня прокуратури виконавчій або судовій владі може зруйну-
вати систему «стримувань і противаг», що склалася в дер-
жаві; б) жоден із існуючих державних органів не в змозі взя-
ти на себе наглядову функцію прокуратури за дотриманням
законів; в) реальності вимагають більш повного розкрит-
тя правозахисноґо потенціалу прокуратури як органу забез-
печення верховенства Конституції і законів України.
Разом з тим підсилення правозахисноґо потенціалу
прокуратури може бути забезпечене шляхом зміщення
1 Кони А. Ф. За последние годьі. — СПб., 1898. — С. 69.
2 Научная информация по вопросам борьбьі с преступностью.
1989.-№9.-С. 29.
Розділ VII. Органи прокуратури України
пріоритетів її діяльності на користь захисту конституцій-
них прав і свобод громадян, перш за все недостатньо со-
ціальне захищених.
Характеристика і поняття прокурорського нагляду,
форми та методи його здійснення є предметом самостій-
ної навчальної дисципліни «Прокурорський нагляд в
Україні». У цьому розділі передбачається висвітлення ор-
ганізаційних аспектів: завдань, системи, структури, по-
рядку формування органів прокуратури тощо.
§ 3. Правові засади діяльності та завдання органів
прокуратури України
Правовими засадами діяльності органів прокурату-
ри є Конституція України, Закон України «Про проку-
ратуру», інші законодавчі акти (кримінально-процесу-
альне, цивільне процесуальне, адміністративне, трудо-
ве законодавство тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93