ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Не згадані також принципи пре-
зумпції невинності, забезпечення обвинуваченому права
на захист, участі представників народу у відправленні су-
дочинства, забезпечення права громадянина на судовий
захист, здійснення судочинства тільки судом. І це природ-
Організація судових та правоохоронних органів
но, оскільки Конституційний Суд не вершить правосуд-
дя по конкретних справах. Він здійснює конституційне
судочинство, в якому немає обвинувачених, підсудних та
їх захисників, позивачів і відповідачів. Громадянин може
брати участь у конституційному судочинстві у вкрай об-
межених випадках. Він може виступати тільки в ролі осо-
би, яка підтримує своє звернення — клопотання про офі-
ційне тлумачення Конституції і законів України з метою
забезпечення реалізації і захисту його конституційних
прав і свобод.
Своєрідність принципів діяльності Конституційного
Суду проявляється також у тому, що вони часом наповню-
ються дещо іншим змістом порівняно з принципами су-
дочинства в судах загальної юрисдикції. Наприклад,
принцип колегіальності конституційного судочинства не
допускає можливості притягнення до розгляду справ
представників народу, тому що питання, з яких Консти-
туційний Суд має право приймати рішення, вимагають від
тих, кому довірено брати участь у цьому, глибоких профе-
сійних знань в галузі права. Рішення приймаються, ви-
сновки даються тільки тими суддями, які брали участь у
розгляді матеріалів справи на засіданні; пленарному засі-
данні Конституційного Суду. Тимчасова відсутність судді
на засіданні, пленарному засіданні, на якому розгляда-
лись матеріали справи, справа, не перешкоджає участі
такого судді з правом вирішального голосу в прийнятті
рішення або даванні висновків у справі, за винятком тих
випадків, коли рішення приймалися, висновки давалися
в межах процесуальних дій, які виконувалися за відсут-
ності судді.
Усі судді Конституційного Суду є рівноправними під
час розгляду справ на засіданні Колегії суддів, на засі-
данні, пленарному засіданні Конституційного Суду. Голо-
вуючий на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленар-
ному засіданні не має права обмежувати суддів у можли-
вості ставити запитання учасникам засідань, знімати по-
ставлені суддями запитання, коментувати висловлюван-
ня та запитання суддів, учасників засідання. Судді Кон-
Розділ IV. Судова система
ституційного Суду під час засідань повинні утримуватись
від коментарів та реплік, від втручання у дії головуючого.
Принцип гласності судочинства в Конституційному
Суді може бути обмежений з дуже широких підстав. Якщо
в судах загальної юрисдикції закрите судове засідання в
обов'язковому порядку здійснюється для охорони держав-
ної таємниці, а в арбітражному — ще й для охорони комер-1
ційної таємниці, то в Конституційному Суді обов'язко-
вою підставою для обмеження гласності може бути потре-
ба в охороні будь-якої таємниці, у тому числі службової,
професійної таємниці, таємниці приватного життя грома-
дянина. Можливі й інші винятки з цього принципу.
Зал засідань Конституційного Суду може відвідати не
кожний бажаючий. Відповідно до положень Регламенту
Конституційного Суду України реалізація особою можли-
вості бути присутньою на відкритих пленарних засіданнях
Конституційного Суду значною мірою залежить від розпо-
рядника, який здійснює пропуск громадян у Зал судових
засідань. Не вільний доступ і для представників засобів
масової інформації: такі представники, акредитовані при
Конституційному Суді, проходять до Залу судових засідань
за акредитаційними посвідченнями, інші журналісти — за |
списком, поданим Прес-службою Конституційного Суду.
Розгляд справ на пленарному засіданні Конституцій-
ного Суду може проводитися у формі усних слухань, тоб-
то шляхом безпосереднього заслуховування на пленарно-
му засіданні всіх учасників конституційного проваджен-
ня, та письмових слухань, тобто шляхом заслуховування
та аналізу зібраних на попередніх стадіях конституційно-
го провадження та залучених додатково в ході пленарно-
го засідання матеріалів, документів, необхідних для забез-
печення об'єктивного і повного розгляду справи. Форма
слухання визначається процесуальною ухвалою Консти-
туційного Суду.
Усні слухання є обов'язковими у випадках, коли/для
всебічного дослідження обставин справи та прийняття
обґрунтованого рішення на пленарному засіданні Кон-
ституційного Суду необхідно безпосередньо заслухати,
Організація судових та правоохоронних органів -
учасників конституційного провадження. Усні слухання
можуть проводитись також за клопотанням суб'єктів пра-
ва на конституційне подання, конституційне звернення та
органів, посадових осіб, конституційність правових актів
яких оспорюється або потребує офіційного тлумачення.
За ухвалою пленарного засідання Конституційного Суду
може бути проведене усне слухання лише з окремих пи-
тань справи, визначених ухвалою.
Розгляд справ на пленарному засіданні Конституцій-
ного Суду, незалежно від форми слухання, проводиться
відкрито. У разі, коли розгляд справи на відкритому пле-
нарному засіданні Конституційного Суду України може
призвести до розголошення державної або іншої таєм-
ниці, що охороняється законом, справа за ухвалою Кон-
ституційного Суду розглядається на закритому пленарно-
му засіданні.
Рішення та висновки Конституційного Суду у всіх
випадках оголошуються публічно у відкритому пленарно-
му засіданні.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
зумпції невинності, забезпечення обвинуваченому права
на захист, участі представників народу у відправленні су-
дочинства, забезпечення права громадянина на судовий
захист, здійснення судочинства тільки судом. І це природ-
Організація судових та правоохоронних органів
но, оскільки Конституційний Суд не вершить правосуд-
дя по конкретних справах. Він здійснює конституційне
судочинство, в якому немає обвинувачених, підсудних та
їх захисників, позивачів і відповідачів. Громадянин може
брати участь у конституційному судочинстві у вкрай об-
межених випадках. Він може виступати тільки в ролі осо-
би, яка підтримує своє звернення — клопотання про офі-
ційне тлумачення Конституції і законів України з метою
забезпечення реалізації і захисту його конституційних
прав і свобод.
Своєрідність принципів діяльності Конституційного
Суду проявляється також у тому, що вони часом наповню-
ються дещо іншим змістом порівняно з принципами су-
дочинства в судах загальної юрисдикції. Наприклад,
принцип колегіальності конституційного судочинства не
допускає можливості притягнення до розгляду справ
представників народу, тому що питання, з яких Консти-
туційний Суд має право приймати рішення, вимагають від
тих, кому довірено брати участь у цьому, глибоких профе-
сійних знань в галузі права. Рішення приймаються, ви-
сновки даються тільки тими суддями, які брали участь у
розгляді матеріалів справи на засіданні; пленарному засі-
данні Конституційного Суду. Тимчасова відсутність судді
на засіданні, пленарному засіданні, на якому розгляда-
лись матеріали справи, справа, не перешкоджає участі
такого судді з правом вирішального голосу в прийнятті
рішення або даванні висновків у справі, за винятком тих
випадків, коли рішення приймалися, висновки давалися
в межах процесуальних дій, які виконувалися за відсут-
ності судді.
Усі судді Конституційного Суду є рівноправними під
час розгляду справ на засіданні Колегії суддів, на засі-
данні, пленарному засіданні Конституційного Суду. Голо-
вуючий на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленар-
ному засіданні не має права обмежувати суддів у можли-
вості ставити запитання учасникам засідань, знімати по-
ставлені суддями запитання, коментувати висловлюван-
ня та запитання суддів, учасників засідання. Судді Кон-
Розділ IV. Судова система
ституційного Суду під час засідань повинні утримуватись
від коментарів та реплік, від втручання у дії головуючого.
Принцип гласності судочинства в Конституційному
Суді може бути обмежений з дуже широких підстав. Якщо
в судах загальної юрисдикції закрите судове засідання в
обов'язковому порядку здійснюється для охорони держав-
ної таємниці, а в арбітражному — ще й для охорони комер-1
ційної таємниці, то в Конституційному Суді обов'язко-
вою підставою для обмеження гласності може бути потре-
ба в охороні будь-якої таємниці, у тому числі службової,
професійної таємниці, таємниці приватного життя грома-
дянина. Можливі й інші винятки з цього принципу.
Зал засідань Конституційного Суду може відвідати не
кожний бажаючий. Відповідно до положень Регламенту
Конституційного Суду України реалізація особою можли-
вості бути присутньою на відкритих пленарних засіданнях
Конституційного Суду значною мірою залежить від розпо-
рядника, який здійснює пропуск громадян у Зал судових
засідань. Не вільний доступ і для представників засобів
масової інформації: такі представники, акредитовані при
Конституційному Суді, проходять до Залу судових засідань
за акредитаційними посвідченнями, інші журналісти — за |
списком, поданим Прес-службою Конституційного Суду.
Розгляд справ на пленарному засіданні Конституцій-
ного Суду може проводитися у формі усних слухань, тоб-
то шляхом безпосереднього заслуховування на пленарно-
му засіданні всіх учасників конституційного проваджен-
ня, та письмових слухань, тобто шляхом заслуховування
та аналізу зібраних на попередніх стадіях конституційно-
го провадження та залучених додатково в ході пленарно-
го засідання матеріалів, документів, необхідних для забез-
печення об'єктивного і повного розгляду справи. Форма
слухання визначається процесуальною ухвалою Консти-
туційного Суду.
Усні слухання є обов'язковими у випадках, коли/для
всебічного дослідження обставин справи та прийняття
обґрунтованого рішення на пленарному засіданні Кон-
ституційного Суду необхідно безпосередньо заслухати,
Організація судових та правоохоронних органів -
учасників конституційного провадження. Усні слухання
можуть проводитись також за клопотанням суб'єктів пра-
ва на конституційне подання, конституційне звернення та
органів, посадових осіб, конституційність правових актів
яких оспорюється або потребує офіційного тлумачення.
За ухвалою пленарного засідання Конституційного Суду
може бути проведене усне слухання лише з окремих пи-
тань справи, визначених ухвалою.
Розгляд справ на пленарному засіданні Конституцій-
ного Суду, незалежно від форми слухання, проводиться
відкрито. У разі, коли розгляд справи на відкритому пле-
нарному засіданні Конституційного Суду України може
призвести до розголошення державної або іншої таєм-
ниці, що охороняється законом, справа за ухвалою Кон-
ституційного Суду розглядається на закритому пленарно-
му засіданні.
Рішення та висновки Конституційного Суду у всіх
випадках оголошуються публічно у відкритому пленарно-
му засіданні.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93