ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
І, нарешті, Конституція УРСР 1978 р. також
не закріпила поділ влади.
Організація судових та правоохоронних органів
8 червня 1995 р. між Верховною Радою України і Пре-
зидентом України було підписано Конституційний дого-
вір «Про загальні засади організації і функціонування дер-
жавної влади та місцевого самоврядування в Україні на
період до прийняття нової Конституції України», де впе-
рше судовій владі присвячено низку принципових поло-
жень. Так, у ст. З цього договору вказувалося, що держав-
на влада в Україні будується на засадах її поділу на законо-
давчу, виконавчу та судову. В розділі 5 договору особливо
підкреслювалося, що судову владу в Україні здійснюють
виключно суди. Конституційний Суд України, загальні та
арбітражні суди складають судову систему України (ст. 36).
Конституція України від 28 червня 1996 р., закріпивши
принцип поділу влади, виділила судову владу як самостій-
но існуючу (ст. 6). Таким чином, в конституційне законо-
давство України було введено поняття «судова влада».
§ 2. Природа і поняття судової влади
У роботах останнього часу постійно висвітлюються
різні аспекти історичного розвитку судової влади, пору-
шуються особливості цього феномена, пов'язані насампе-
ред з устроєм судової системи, методом реалізації судової
влади. Однак ще немає досліджень узагальнюючого харак-
теру, в яких судова влада розглядалася б як інститут полі-
тичної системи сучасного суспільства.
Одні дослідники визначають судову владу як сукуп-
ність діючих в Україні судів, що здійснюють правосуддя;
інші ототожнюють судову владу з методом її реалізації —
правосуддям. Поняття «судова влада», «судова система»,
«правосуддя» — родинні, але не тотожні. Влада — катего-
рія багатогранна, тому її слід розглядати як функцію
управління, засіб нав'язувати свою волю, примус, на-
решті, владовідносини. Таким чином, судовій владі при-
таманні всі складові, що лежать в основі власне влади.
Здійснення права допустиме лише тоді, коли відбулося
становлення влади. Право санкціонується владою, нею
гарантується та оформлюється. Для судової влади харак-
Розділ II. Судова влада
терна наявність, як правило, не менше двох суб'єктів від-
носин, одним з яких є суд.
Основу судової влади складає .сукупність судових ор-
ганів, які наділені різною компетенцією. Головним їх при-
значенням є вирішення правових конфліктів, що виника-
ють в суспільстві між людьми, між людиною і державою,
між різними структурами держави. Отже, судовій владі
належить особлива роль — роль арбітра в спорах про п|Й-
во. Суб'єктом, який здійснює судову владу, виступає «е
будь-який державний орган, а тільки суд з притаманни-
ми лише йому можливостями впливу на поведінку людей
та соціальні процеси.
Владовідносини як елемент судової влади, крім цьо-
го, характеризуються наявністю правових норм, що нада-
ють можливість суду виносити рішення, обов'язкові до
виконання, вираженням волі суду до всіх учасників відно-
син, яке забезпечується застосуванням правових санкцій
у разі невиконання цієї волі.
Роль судової влади в механізмі поділу влади полягає
ще й у стримуванні двох інших гілок влади в межах кон-
ституційної законності шляхом здійснення кшкггитуі^ІІ-
ного судочинства і судового контролю за ними.ТакилІ <И**
ном, судова влада — це специфічна гілка державної влШди,
яка реалізується уповноваженими нате спеціальними орга-
нами — судами, її призначенням є вирішення всіх виникаю-
чих у суспільстві правових конфліктів.
Наведене визначення судової влади не є вичерпним,
сутність цього феномена можна розуміти лише при дослі-
дженні його ознак і функціональної спрямованості.
§ 3. Ознаки судової влада
До ознак судової влади правомірно належать: виключ-
ність, самостійність, повнота, підзаконність, єдність, не-
залежність. Без сумнівів, всі вони взаємопов'язані та вза-
ємозалежні, закріплюються на констюущйно-правощщіу}
рівні. !
Організація судових та правоохоронних І
Найважливішою ознакою судової влади є виключ-
ність, її наявність, по-перше, свідчить про те, що ніякий
інший орган державної влади та управління не має права
брати на себе компетенцію судової влади. Як вже зазнача-
лося, ця ознака обумовлює виключність органів судової
влади вирішувати всі правові спори.
По-друге, винесення рішення з конкретної справи є
прерогативою суду, і це положення підкреслює виключ-
ність судових рішень. Держава тільки суду довіряє право
використовувати примусові повноваження державної вла-
ди, а саме: в установленому законом порядку застосову-
вати цивільно-правові санкції з цивільної справи; визна-
вати особу винною у вчиненні злочину; призначати кри-
мінальне покарання з кримінальної справи. Рішення суду
з конкретної справи є обов'язковими до виконання всіма
посадовими особами.
По третє, виключне правове становище суду в системі
державних органів визначається Конституцією та іншими
нормативно-правовими актами України. Формування
системи органів судової влади, порядок їх організації та
діяльності належать до відання законодавчої влади. Ви-
ключаючи можливість створення надзвичайних судів,
Конституція України допускає певну диференціацію су-
дових органів для розгляду різних категорій справ, тобто
закріплює можливість спеціалізації судів. Вони будуть від-
різнятися своєю предметною підсудністю та процесуаль-
ною формою судочинства.
По-четверте, виключність судової влади характеризу-
ється й особливим порядком формування суддів як носі-
їв судової влади, притягнення їх до відповідальності.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
не закріпила поділ влади.
Організація судових та правоохоронних органів
8 червня 1995 р. між Верховною Радою України і Пре-
зидентом України було підписано Конституційний дого-
вір «Про загальні засади організації і функціонування дер-
жавної влади та місцевого самоврядування в Україні на
період до прийняття нової Конституції України», де впе-
рше судовій владі присвячено низку принципових поло-
жень. Так, у ст. З цього договору вказувалося, що держав-
на влада в Україні будується на засадах її поділу на законо-
давчу, виконавчу та судову. В розділі 5 договору особливо
підкреслювалося, що судову владу в Україні здійснюють
виключно суди. Конституційний Суд України, загальні та
арбітражні суди складають судову систему України (ст. 36).
Конституція України від 28 червня 1996 р., закріпивши
принцип поділу влади, виділила судову владу як самостій-
но існуючу (ст. 6). Таким чином, в конституційне законо-
давство України було введено поняття «судова влада».
§ 2. Природа і поняття судової влади
У роботах останнього часу постійно висвітлюються
різні аспекти історичного розвитку судової влади, пору-
шуються особливості цього феномена, пов'язані насампе-
ред з устроєм судової системи, методом реалізації судової
влади. Однак ще немає досліджень узагальнюючого харак-
теру, в яких судова влада розглядалася б як інститут полі-
тичної системи сучасного суспільства.
Одні дослідники визначають судову владу як сукуп-
ність діючих в Україні судів, що здійснюють правосуддя;
інші ототожнюють судову владу з методом її реалізації —
правосуддям. Поняття «судова влада», «судова система»,
«правосуддя» — родинні, але не тотожні. Влада — катего-
рія багатогранна, тому її слід розглядати як функцію
управління, засіб нав'язувати свою волю, примус, на-
решті, владовідносини. Таким чином, судовій владі при-
таманні всі складові, що лежать в основі власне влади.
Здійснення права допустиме лише тоді, коли відбулося
становлення влади. Право санкціонується владою, нею
гарантується та оформлюється. Для судової влади харак-
Розділ II. Судова влада
терна наявність, як правило, не менше двох суб'єктів від-
носин, одним з яких є суд.
Основу судової влади складає .сукупність судових ор-
ганів, які наділені різною компетенцією. Головним їх при-
значенням є вирішення правових конфліктів, що виника-
ють в суспільстві між людьми, між людиною і державою,
між різними структурами держави. Отже, судовій владі
належить особлива роль — роль арбітра в спорах про п|Й-
во. Суб'єктом, який здійснює судову владу, виступає «е
будь-який державний орган, а тільки суд з притаманни-
ми лише йому можливостями впливу на поведінку людей
та соціальні процеси.
Владовідносини як елемент судової влади, крім цьо-
го, характеризуються наявністю правових норм, що нада-
ють можливість суду виносити рішення, обов'язкові до
виконання, вираженням волі суду до всіх учасників відно-
син, яке забезпечується застосуванням правових санкцій
у разі невиконання цієї волі.
Роль судової влади в механізмі поділу влади полягає
ще й у стримуванні двох інших гілок влади в межах кон-
ституційної законності шляхом здійснення кшкггитуі^ІІ-
ного судочинства і судового контролю за ними.ТакилІ <И**
ном, судова влада — це специфічна гілка державної влШди,
яка реалізується уповноваженими нате спеціальними орга-
нами — судами, її призначенням є вирішення всіх виникаю-
чих у суспільстві правових конфліктів.
Наведене визначення судової влади не є вичерпним,
сутність цього феномена можна розуміти лише при дослі-
дженні його ознак і функціональної спрямованості.
§ 3. Ознаки судової влада
До ознак судової влади правомірно належать: виключ-
ність, самостійність, повнота, підзаконність, єдність, не-
залежність. Без сумнівів, всі вони взаємопов'язані та вза-
ємозалежні, закріплюються на констюущйно-правощщіу}
рівні. !
Організація судових та правоохоронних І
Найважливішою ознакою судової влади є виключ-
ність, її наявність, по-перше, свідчить про те, що ніякий
інший орган державної влади та управління не має права
брати на себе компетенцію судової влади. Як вже зазнача-
лося, ця ознака обумовлює виключність органів судової
влади вирішувати всі правові спори.
По-друге, винесення рішення з конкретної справи є
прерогативою суду, і це положення підкреслює виключ-
ність судових рішень. Держава тільки суду довіряє право
використовувати примусові повноваження державної вла-
ди, а саме: в установленому законом порядку застосову-
вати цивільно-правові санкції з цивільної справи; визна-
вати особу винною у вчиненні злочину; призначати кри-
мінальне покарання з кримінальної справи. Рішення суду
з конкретної справи є обов'язковими до виконання всіма
посадовими особами.
По третє, виключне правове становище суду в системі
державних органів визначається Конституцією та іншими
нормативно-правовими актами України. Формування
системи органів судової влади, порядок їх організації та
діяльності належать до відання законодавчої влади. Ви-
ключаючи можливість створення надзвичайних судів,
Конституція України допускає певну диференціацію су-
дових органів для розгляду різних категорій справ, тобто
закріплює можливість спеціалізації судів. Вони будуть від-
різнятися своєю предметною підсудністю та процесуаль-
ною формою судочинства.
По-четверте, виключність судової влади характеризу-
ється й особливим порядком формування суддів як носі-
їв судової влади, притягнення їх до відповідальності.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93