ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

За першу умiл
iсть вважауться в таких випадках таєна, неприступна нi для кого, аж доки станеться. Я єє довiрив одному собi, i вона мене перед вами виправдуу власною своую важливiстю.
Бачився я з обома воюючими королями, шведським i польським, i все вмiння своу ужив перед ними, щоб переконати першого про протекцiю i милiсть отчизнi нашiй од вiйськових напастей та руйнацiй у майбутнiй на неє навалi, а щодо Великоросiє, нам удиновiр
ноє i удиноплемiнноє, випросив у нього невтралiтет, себто не повиннi воювати ми нi з шведами, анi з поляками, анi з великоросiянами, а повиннi, зiбравшися з вiйськовими силами нашими, стояти в належних мiсцях i боронити власну отчизну свою, вiдбиваюч
и того, хто нападе на неє вiйною, про що зараз ми повиннi оголосити государевi, а бояри його, якi не зараженi ще нiмещиною i памятають пролиту безневинно кров своєх родичiв, про все теу повiдомленi i зо мною згоднi. Для всiх же воюючих вiйськ вистав
ляти ми повиннi за плату харчi i фураж, в кiлькостi, можливiй без власного зубожiння нашого; а при будучому загальному замиреннi всiх воюючих держав рiшено поставити краєну нашу в той стан держав,
в якому вона була з-перед володiння польського, iз своєми природними князями та з усiма колишнiми правами й привiлеями, що вiльну нацiю означають. Поручитися за теу взялися найпершi
в Европi держави: Францiя i Нiмеччина; i ся остання дуже сильно наполягала на такому положеннi нашому ще в днях гетьмана Зиновiя Хмельницького, за iмператора Фердинанда III, але не справдилося воно через мiжусобицю та необдуманiсть предкiв наших.
Договори нашi про вищесказане уложив я з королем шведським письмовим актом, пiдписаним з обох сторiн i оголошеним
в означених державах. I ми тепер уважати повиннi шведiв за своєх приятелiв, союзникiв, добродiєв i немов би од Бога посланих, щоб увiльнити нас од рабства та зневаги i поновити на найвищому ступнi свободи та самостiйности. Вiдомо ж бо, що колись були
ми те, що тепер московцi: уряд, першiсть i сама назва Русь од нас до них перейшли. Але ми тепер у них, яко притча во язицiх! Договори сiє
з Швецiую не суть новi i першi ще з нею, але потверджують вони
i поновлюють попереднi договори та союзи, од предкiв наших з коралями шведськими уложенi. Бо вiдомо, що дiд i батько нинiшнього короля шведського, мавши важливi прислуги од вiйськ наших
у вiйнi єх з ливонцями, германцями та Данiую, гарантували краєну нашу i часто за нею обставали супроти полякiв, а отому й од гетьмана Хмельницького, по злуцi вже з Росiую, вислано сильний корпус козацький, з наказним гетьманом Адамовичем, на пiдмогу
королевi шведському Густавовi, i допомагав вiн йому пiд час здобування столиць польських, Варшави й Кракова. I так, нинiшнi договори нашi
з Швецiую суть тiльки продовження давнiших, в усiх народах уживаних. Та й що ж то за народ, коли за свою користь не дбау i очевиднiй небезпецi не запобiгау? Такий народ неключимiстю своую подобиться, воiстину, нетямущим тваринам, од усiх народiв знев
ажаним".


ПИЛИП ОРЛИК
ВИВIД ПРАВ УКРАЄНИя1
По довгiй й кривавiй вiйнi вiчноє памятi найхоробрiший гетьман Хмельницький визволив з-пiд польськоє кормиги пригнiчену козацьку нацiю. Вiн то утворив
з Украєни незалежне князiвство i вдоволився титлом гетьмана вiйська Запорозького i син його переняв це по нiм у спадку й Стани названого князiвства по смертi його обирали далi своєх князiв i нiяка держава не присвоювала собi права противитися цьому.
Украєна залежала тiльки пiд деяким оглядом вiд царiв московських.
Не розводитимуся далi про iсторiю Украєни; моя цiль лише показати, що вона
у вiльним князiвством i що Стани єє вiльно обирали гетьманiв по своєй уподобi. Це факт установлений i правда загально вiдома, що козацька нацiя i Украєна були вiльними. Яко така Украєна увiйшла
з своєм гетьманом у договiр вiчного миру, заключеного коло Пруту в Молдавiє, де вона називауться союзницею султана; яко така увiйшла вона в договiр з ханом татарським i в договiр, який заключив гетьман Хмельницький зi шведським королем Карлом X i яки
й можна бачити в архiвах Корони Шведськоє.
Але найсильнiшим i найнепереможнiшим аргументом i доказом суверенности Украєни у урочистий союзний договiр, заключений мiж царем Олексiум Михайловичем з одного боку та гетьманом Хмельницьким i Станами Украєни з другого. Трактат цей уложений в 1654 р.
i пiдписаний уповноваженими представниками. Цей, такий урочистий i докладний трактат, названий вiчним, повинен був, здавалося, назавжди установити спокiй, вольностi
й лад на Украєнi. Це дiйсно так i було б, якби цар так само сумлiнно виконав би його, як у це вiрили козаки. Вони передали московському вiйську своє твердинi i злучили своє вiйська з царськими задля успiху загальноє справи, але царськi генерали, скор
иставши з довiря названоє нацiє, хитрощами захопили велику кiлькiсть iнших укрiплень i потiм почали командувати, мов би господарi,
в цiлiй краєнi.
Одначе козаки залишили тiнь суверенности i навiть по смертi гетьмана Хмельницького цар дав в 1658 р. грамоту Станам Украєни.
Гетьман Брюховецький, удавшися в подорож до Москви пiд покривкою добра для Украєни, вчинив так, що признано царя за протектора козакiв. Це була основа всiх нещасть Украєни. Украєну примушено зректися прав козацького суверенiтету. Громадянство досi не
знау, чи Брюховецького примушено до цього негiдного кроку погрозами чи чемнiшими способами. Але рiч вiдома, що це зречення не касуу нi в чому прав Украєни, бо гетьман не мiг дарувати того, що належало Станам. Дарма скаржилися козаки; на Украєну висл
ано вiйська, якi збройно силою тримали козакiв у неволi i давали єм вiдчувати увесь тягар деспотичного панування.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики