І що Коді скоро повернеться додому і вони разом будуть сумувати за країною Опівночі та слухати Yeah yeah yeah’s, щоб підняти настрій, а потім підуть в „Black Orange”, де будуть довго сидіти та розмовляти з випадковим перехожими.
Але пройшов день, другий… Коді все не було. Вія засумувала та лягла спати. Коли вона снила, то бачила дивний сон. Що вона йде по вулиці якимись нетрищами. Що у грудні так тепло, що розквітає кущ троянди. Їй це дуже сподобалося, а коли вона прокинулася, то зрозуміла, що в неї залишилося найцінніше.
Весняний Київ надзвичайний.

***
Санта Марія вкрала з серця Гліба все, що можна було вкрасти.
Їй це було непотрібно, проте вона раділа тому, що два чоловіки дуже кохають її. Знаючи це, вона дуже сильно боролася з собою, що продати свої всі сто тридцять три країни та поїхати до Києва.
Вона посміхалася та сідала на хмари, що летіли на Північний Захід.

***
— тобі подобається сидіти на сходах до неба?
— так, дуже.
— знаєш, яка моя заповітна мрія?
— сісти у машину і поїхати швидко-швидко по нічному місту.
— щоб потім розбитися?
— саме так.

***



1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12