а) подати єй допомогу самому (вiдвезти до медичноє устано-
ви, подати необхiднi лiки, одежу, єжу, притулок тощо);
б) викликати необхiднi служби (швидку медичну допо-
могу, пожежну команду, мiлiцiю);
в) покликати iнших осiб, якi здатнi подати допомогу по-
терпiлому тощо.
Неподання допомоги полягау у невиконаннi встановле-
ного законом обовязку подати допомогу особi, яка перебу-
вау в небезпечному для життя становищi, якщо внаслiдок
такоє бездiяльностi сталася смерть потерпiлого або тяжкi
тiлеснi ушкодження.
Вiдповiдальнiсть за ст. 112 КК Украєни настау лише за
умови, якщо особа мала можливiсть подати допомогу, вiд-
повiдальнiсть виключауться, якщо в неє такоє можливостi
не було.
Субуктивна сторона цього злочину характеризууться
умислом, умисел побiчний, оскiльки субукт усвiдомлюу
небезпечнiсть становища (без цього немау вини) i байдуже
ставиться до настання тяжких наслiдкiв для потерпiлого.
Вiдповiдальнiсть за залишення в небезпечному становищi
виключауться у випадках:
а) коли потерпiлий сам мiг вжити необхiдних заходiв;
б) коли допомога потерпiлому була вже непотрiбною
(у випадках негайного настання смертi).
Субуктами вiдповiдальностi за неподання допомоги у
особи, яким виповнилося шiстнадцять рокiв.
Карауться неподання допомоги виправними роботами
на строк до одного року або громадською доганою.
3.17. Неподання допомоги особi, яка перебувау
в небезпечному, для життя становищi
Стаття 112 КК Украєни встановлюу загальний юридич-
ний обовязок подати допомогу кожному, хто такоє допо-
моги потребуу внаслiдок перебування в небезпечному для
життя становищi.
Подати допомогу особi, яка перебувау в небезпечному
для життя становищi, означау:
190
3.18. Неподання допомоги хворому
особою медичного персоналу
Згiдно з клятвою Гiппократа, яку дають усi випускники
медичних навчальних закладiв, вони зобовязуються нада-
вати медичну допомогу хворим за будь-яких обставин. Та-
кий же обовязок на медичних i фармацевтичних працiвни-
191
кiв покладау ст. 78 Основ законодавства Украєни про охо-
рону здоровя (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. -
№4.-Ст. 19).
Невиконання цих обовязкiв медичним персоналом (лiка-
рем, акушером, фельдшером, медсестрою) утворюу обуктив-
ну сторону цього злочину. Вiдповiдальнiсть виключауться,
якщо у цих спецiалiстiв не було можливостi подати допо-
могу хворому. Поважними причинами неподання допомоги
можуть бути - нездоланна сила, стихiйнi лиха, тяжка хво-
роба, стан крайньоє необхiдностi та iншi, що не дали мож-
ливостi подати допомогу хворому.
Неподання допомоги хворому - злочин умисний, умисел
побiчний, оскiльки винна особа байдуже ставиться до на-
стання наслiдкiв єє бездiяльностi.
Вiдповiдальнiсть за неподання допомоги хворому за ст. I IЗ
КК Украєни настау з шiстнадцяти рокiв. Вiдповiдальними за
ст. 113 КК Украєни у лише працiвники медичних та фарма-
цевтичних закладiв, установ.
Карауться неподання допомоги хворому за ч. I ст. I IЗ
КК Украєни виправними роботами на строк до двох рокiв
або громадською доганою, а за ч. 2 ст. 113 КК Украєни
позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
3.19. Ухилення вiд сплати алiментiв
на утримання дiтей
Статтею 80 Кодексу про шлюб i сiмю (КШС) на батькiв
покладауться обовязок утримувати неповнолiтнiх дiтей.
Невиконання цих обовязкiв i ухилення вiд сплати кош-
тiв (алiментiв) на утримання дiтей утворюу обуктивну сто-
рону цього злочину. Способи ухилення вiд вiдповiдальностi
значення не мають. Злiсним називауться ухилення, коли
воно вчинюуться пiсля рiшення суду або постанови суддi
про сплату коштiв (алiментiв).
Ухилення вiд сплати алiментiв - злочин умисний. Вiд-
повiдальними за ухилення вiд сплати алiментiв у кровнi
192
батьки, батьки, визнанi батьками дитини, якi не перебува-
ють у шлюбi з матiрю дитини, встановленi батьками су-
дом, а також усиновителi.
Потерпiлими визнаються неповнолiтнi (до 18-рiчного вiку)
дiти, а також дiти, визнанi iнвалiдами 1 чи II групи.
Карауться ухилення вiд сплати алiментiв позбавленням
волi на строк до одного року або виправними роботами на
той же строк.
3.20. Зловживання опiкунськими правами
i залишення пiдопiчних дiтей без нагляду
i допомоги
Згiдно зi ст. 128 i 129 КШС над дiтьми, якi не мають ба-
тькiв внаслiдок єхньоє смертi чи позбавлення єх батькiвсь-
ких прав, органами виконавчоє влади встановлюуться опi-
кунство з метою захисту єх особистих чи майнових прав та
iнтересiв. Опiкунство встановлюуться над дiтьми, якi не
досягли 15-рiчного вiку або якi визнанi судом недiуздатними.
Обуктивну сторону цього злочину утворюють: невико-
нання опiкунами своєх обовязкiв або зловживання опiкун-
ськими правами, тобто вчинення дiянь на шкоду пiдопiч-
ним дiтям (зайняття єхнього житла, використання на свою
користь iншого єхнього майна або його розтрата тощо).
Вiдповiдальними за вчинення цього злочину у лише
особи, якi призначенi опiкунами.
Карауться зловживання опiкунськими правами i зали-
шення пiдопiчних дiтей без нагляду i допомоги виправними
роботами на строк до двох рокiв або штрафом вiд пятдеся-
ти до ста двадцяти мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
3.21. Розголошення таумницi усиновлення
Стаття 112 КШС передбачау охорону таумницi усинов-
лення законом.
193
Розголошення таумницi усиновлення, тобто повiдомлення
про акт усиновлення стороннiм особам, у обуктивною сто-
роною цього злочину. Спосiб розголошення таумницi уси-
новлення i кiлькiсть осiб, яким цi вiдомостi стали вiдомими,
юридичного значення не мають.
Дiяння, передбачене ст. 115 КК Украєни, вчинюуться
умисно. Мотиви розголошення таумницi усиновлення можуть
бути рiзними, але юридичного значення вони не мають.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170