2) незаконного застосування адмiнiстративного арешту чи ви-
правних робiт, незаконноє конфiскацiє майна, незаконного накла-
дення штрафу;
3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходiв,
передбачених законами Украєни <Про оперативно- розшукову дi-
яльнiсть>, <Про органiзацiйно-правовi основи боротьби з органi-
зованою злочиннiстю> та iншими актами законодавства.
У випадках, зазначених у частинi 1 цiує статтi, завдана шкода
вiдшкодовууться в повному обсязi незалежно вiд вини посадових
осiб органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду.
Стаття 2. Право на вiдшкодування шкоди в розмiрах i в по-
рядку, передбачених цим Законом, виникау у випадках:
1) постановлення виправдувального вироку суду;
2) закриття кримiнальноє справи за вiдсутнiстю подiє злочи-
ну, вiдсутнiстю у дiяннi складу злочину або недоведенiстю участi
обвинуваченого у вчиненнi злочину;
3) вiдмови в порушеннi кримiнальноє справи або закриття
кримiнальноє справи з пiдстав, зазначених у пунктi 2 частини 1
цiує статтi;
4) закриття справи про адмiнiстративне правопорушення.
Право на вiдшкодування шкоди, завданоє зазначеними у стат-
тi 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами до порушення
кримiнальноє справи, виникау за умови, то протягом шести мiся-
Голос Украєни. 1995. 17 сiчня.
69
цiв пiсля проведення таких заходiв не було прийнято рiшення
про порушення за результатами цих заходiв кримiнальноє справи
або таке рiшення було скасовано.
Стаття 3. У наведених в статтi 1 цього Закону випадках гро-
мадяниновi вiдшкодовуються (повертаються):
1) заробiток та iншi грошовi доходи, якi вiн втратив внаслi-
док незаконних дiй;
2) майно (в тому числi грошi, грошовi вклади i вiдсотки по
них, цiннi папери та вiдсотки по них, частка у статутному фондi
господарського товариства, учасником якого був громадянин, та
прибуток, який вiн не отримав вiдповiдно до цiує частки, iншi
цiнностi), конфiсковане або звернене в доход держави судом, ви-
лучене органами дiзнання чи попереднього слiдства, органами, якi
здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, а також майно, на
яке накладено арешт;
3) штрафи, стягнутi на виконання вироку суду, судовi вит-
рати та iншi витрати, сплаченi громадянином;
4) суми, сплаченi громадянином у звязку з поданням йому
юридичноє допомоги;
5) моральна шкода.
Стаття 4. Вiдшкодування шкоди у випадках, передбачених
пунктами 1, 3, 4 i 5 статтi 3 цього Закону, провадиться за раху-
нок коштiв державного бюджету. Розмiр сум, якi передбаченi пунк-
том 1 статтi 3 цього Закону i пiдлягають вiдшкодуванню, визнача-
уться з урахуванням заробiтку, не одержаного громадянином за
час вiдсторонення вiд роботи (посади), за час вiдбування кримi-
нального покарання чи виправних робiт як адмiнiстративного стяг-
нення.
Майно, зазначене в пунктi 2 статтi 3 цього Закону, поверта-
уться в натурi, а в разi неможливостi повернення в натурi його
вартiсть вiдшкодовууться за рахунок тих пiдприумств, установ, ор-
ганiзацiй, яким воно передано безоплатно. Вартiсть жилих будин-
кiв, квартир, iнших споруд вiдшкодовууться лише у разi, якщо за-
значене майно не збереглося в натурi i громадянин вiдмовився
вiд надання йому рiвноцiнного жилого примiщення з безоплатною
передачею у його власнiсть або у разi згоди на це громадянина.
Вартiсть втраченого житла вiдшкодовууться, виходячи з ринко-
вих цiн, що дiють на момент звернення громадянина про вiдшко-
дування шкоди.
У разi лiквiдацiє пiдприумств, установ, органiзацiй, яким май-
но було передано безоплатно, або недостатностi у них коштiв для
вiдшкодування шкоди вартiсть майна (частина вартостi) вiдшко-
довууться за рахунок державного бюджету.
Вартiсть майна визначауться за цiнами, що дiють на момент
прийняття рiшення про вiдшкодування шкоди. У разi пошкоджен-
ня майна завдана шкода вiдшкодовуутся повнiстю.
Вiдшкодування моральноє шкоди провадиться у разi, коли
незаконнi дiє органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокурату-
ри i суду завдали моральноє втрати громадяниновi, призвели до
порушення його нормальних життувих звязкiв, вимагають вiд ньо-
го додаткових зусиль для органiзацiє свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподiянi гро-
мадяниновi внаслiдок фiзичного чи психiчного впливу, .що призве-
70
Ло _до погiршення або. позбавлення можливостей реалiзацiє ним
своєх звичокi бажань; погiршення вiдносин з оточуючими людь-
ми, iнших негативних наслiдкiв морального характеру.
Стаття 5. У разi смертi громадянина право па вiдшкодування
шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 i 4 статтi З
цього Закону, у встановленому законодавством порядку перехо-
дить до його спадкоумцiв.
Стаття 6. Громадянин, звiльнений з роботи (посади) у звязку
з незаконним засудженням або вiдсторонений вiд посади у звязку
з незаконним притягненням до кримiнальноє вiдповiдальностi, мау
бути поновлений на колишнiй роботi (посадi), а в разi неможли-
востi цього (лiквiдацiя пiдприумства, установи, органiзацiє, скоро-
чення посади, а також наявнiсть iнших передбачених законом пiд-
став, що перешкоджають поновленню на роботi (посадi) - йому
мау бути надано державною службою зайнятостi iншу пiдходя-
щу роботу. Робота (посада) надауться громадяниновi не пiзнiше
мiсячного термiну з дня звернення, якщо воно надiйшло протягом
трьох мiсяцiв з моменту набрання законноє сили виправдувальним
вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримi-
нальноє справи за вiдсутнiстю подiє злочину, вiдсутнiстю у дiян-
нi складу злочину або недоведеностi участi обвинуваченого у вчи-
неннi злочину.
У випадках, зазначених у частинi 1 цiує статтi, запис про
звiльнення з роботи (посади), зроблений у трудовiй книжцi, виз-
науться недiйсним.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112