23. Розглядаючи спори про виплату грошової компен-
сації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того,
що згідно зі ст.83 КЗпП вона може бути стягнена на ви-
могу працівника за всі дні невикористаної ним основної
й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки
для працівників, які мають дітей (ст.1821 КЗпП), тільки
в разі звільнення його з роботи, а під час неї З лише за
частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йо-
му при цьому щорічної й додаткової відпусток становить
не менше 24 календарних днів та що працівник не е осо-
бою віком до 18 років.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним
працівникам, спеціалістам закладів освіти, які до звільнен-
ня пропрацювали не менше 10 місяців, грошова компенса-
ція за невикористані дні щорічних відпусток виплачуєть-
ся з розрахунку повної тривалості останніх.

Інші, крім зазначених, відпустки надаються лише за при-
значенням 1 грошовою компенсацією замінюватись не мо-
жуть.

Якщо працівник з не залежних від нього причин (не з
його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що
передували звільненню, суд на підставі ст.238 КЗпП має пра-
во стягнути грошову компенсацію за всі дні невикориста-
ної відпустки. Не виключається можливість такого ж ви-
рішення цього питання і при частковій компенсації неви-
користаної відпустки працівникові, який продовжує роботу.
При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в
робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової),
яка не була використана працівником за попередні роки,
зберігається такою, якою вона була до набрання чинності
Законом ЫПро відпусткиы (до 1 січня 1997 р.). Розмір
грошової компенсації за невикористану відпустку за по-
передні роки визначається виходячи із середнього заробі-
тку, який працівник має на час її проведення.

24. При вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням
ст.127 КЗпП, суди мають враховувати, що:

1) вимоги про повернення працівником авансу, виданого
в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених внас-

607

лідок лічильних помилок, а також погашення невитраче-
ного і своєчасно не поверненого авансу, виданого на служ-
бове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на
господарські потреби, розглядаються судами в тому разі, ко-
ли роботодавець не має можливості провести відрахуван-
ня із заробітної плати у зв'язку з тим, що працівник ос-
порює підстави і розмір останнього, або минув місячний
строк для видання відповідного наказу (розпорядження),
або з інших причин. До лічильних помилок належать
неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування за-
робітної плати за один і той самий період тощо. Не мо-
жуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки
в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів,
у тому числі колективного договору;

2) не утримані при звільненні суми за невідпрацьовані
дні використаної працівником відпустки не можуть бути
стягнені з нього судом у тому разі, коли трудовий договір
припинено з підстав, зазначених у пунктах 3, 5, 6 ст. 36,
пунктах 1, 2, 5 ст.40 КЗпП, а також при направленні на
навчання та у зв'язку з виходом на пенсію.

Роботодавець може звернутися із зазначеними вимога-'
ми до суду стосовно до правил ч.2 ст.233 КЗпП протягом
одного року з дня виникнення права на відрахування відпо-
відних сум.

25. За вирішенням спору про оплату праці працівники,
як ті, що працюють за трудовим договором, так і члени
кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогоспо-
дарських підприємств, селянських (фермерських) госпо-
дарств, можуть звернутись до обраної на підприємстві (в
установі, організації) КТС або до суду в строки, передбачені
статтями 225, 228, 233 КЗпП.

Пропуск зазначених строків не може бути підставою для
відмови у прийнятті позовної заяви, оскільки при визнанні
його причин поважними ці строки можуть бути поновлені
відповідно КТС чи судом.

Суди мають враховувати, що у справах про оплату праці
діє тримісячний строк звернення із заявою до КТС або без-
посередньо до суду, який обчислюється з дня, коли праців-
ник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого
права (статті 225, 233 КЗпП), і відповідно до цього з'ясову-
вати зазначену дату. Десятиденний строк на оскарження
рішення КТС обчислюється з дня вручення виписки з про-
токолу засідання комісії чи копії рішення.

Закінчення строку виплати заробітної плати (ст.115
КЗпП) не є початком перебігу зазначеного процесуально-

608

ЕТо строку, якщо чи іігііі)рі<)(-:ться право на її одержання; у
відповідних нніііідшіх и.я обставина може бути підставою
для вимог пікы компгіі. ,и(ію втрати частини заробітку у
зв'язку із ікітрпмшно ііиго виплати.

Непроііидвшіи р<і:ііі і \учку з працівником у день звіль-
нення лбо, якщо її цсіі дгііь він не був на роботі, наступно-
го днл після його (ітфнгнпя з вимогою про розрахунок є
підствпоіо длл ішгтоі'уіііініія відповідальності, передбаченої
ст. 117 К.ЧпІІ. У щ.ому разі перебіг тримісячного строку
звернсіїпл до суду починається з наступного дня після про-
ведення .Екіппи'ичіих иніілат незалежно від тривалості за-
тримки роїірпхунку,

Пропуск би;ы ікпшжпих причин тримісячного строку звер-
нення до суду і; сіімостійною підставою для відмови в по-
зові, одипк якщо суд установить, що останній є необгрун-
товнпим, нін підмоііляе в його задоволенні саме з цих
підстав.

Главп XV КЗнІІ не передбачає винятків щодо застосу-
вання строісін іжориення до суду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216