Природа поуднання здатностi до працi громадянина iз засобами виробництва визначау ставлення працiвника до трудового процесу i його зацiкавленiсть у наслiдках як своує роботи, так i роботи всього пiдприумства чи органiзацiє.
При поуднаннi працi iз засобами виробництва, що належать власнику, з яким працiвник вступау у вiдносини найму, останнiй зацiкавлений лише в одержаннi бiльш високоє заробiтноє плати, тобто в бiльш вигiдному продажу своує працi, але не в пiдвищеннi результатiв дiяльностi всього пiдприумства, що дозволяу збiльшити прибуток тiльки для пiдприумця. Лише у тому разi, коли працiвник сам виступау як власник, то незалежно вiд форми цiує власностi вiн зацiкавлений в наслiдках своує працi.
У перiод розбудови суверенноє Украєнськоє держави одним з перших пiсля Декларацiє про державний суверенiтет Украєни Верховна Рада Украєни прийняла Закон Украєни <Про власнiсть>, в якому розкривауться поняття права власностi, його здiйснення, визначаються право виключноє власностi народу Украєни, змiст права iндивiдуальноє, колективноє, державноє та iнтелектуальноє власностi, умови захисту права власностi. Держава проголосила, що вона не втручауться в господарську дiяльнiсть суб'уктiв права власностi, але зобов'язуу власника, який використовуу працю iнших громадян, забезпечити працi-
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
11
внику соцiальнi, економiчнi гарантiє та права, передбаченi законом.
Важливе значення для права власностi на засоби виробництва мають також закони Украєни вiд 27 березня 1991 р. <Про пiдприумства в Украєнi>, вiд 7 лютого 1991 р. <Про пiдприумництво>, вiд 4 березня 1992 р. <Про приватизацiю майна державних пiдприумств>, вiд 6 березня 1992 р. <Про приватизацiю невеликих державних пiдприумств (малу приватизацiю)>.
Для свого здiйснення праця мау бути належним чином органiзованою i керованою. Закономiрнiстю розвитку управлiння виробництвом у залежнiсть форм управлiння вiд форм власностi, яка може бути охарактеризована як закономiрнiсть вiдповiдностi форм управлiння формам власностi. При цьому форми власностi визначають соцiальний характер i межi управлiння виробництвом.
Форма власностi, на пiдставi якоє виникають трудовi вiдносини, знаходить свiй прояв у змiстi правових норм, впливау на характер правових вiдносин.
 2. Поняття трудового права Украєни як галузi права. Мiсце трудового права в системi права Украєни
Для нормального життя люди постiйно повиннi єсти, пити, мати одяг, взуття, задовольняти своє духовнi потреби. Тiльки на цiй основi вони можуть брати участь у виробництвi. При цьому слiд враховувати, що людськi потреби у надзвичайно еластичними, здатними до кiлькiсних i особливо якiсних змiн. Якщо у пiслявоунний час люди задовольнялись простим одягом i кiмнатою в комунальнiй квартирi, то вже через десяток рокiв була поставлена вимога про забезпечення кожноє сiм'є окремою квартирою. Зросли вимоги i до якостi одягу, який бажають придбати люди.
Але людина завжди намагауться проявити себе ще й як особистiсть. Щастить тому, хто надiлений якимось визнаним талантом: мау гарну зовнiшнiсть, володiу красивим спiвучим голосом, досяг визначних спортивних успiхiв тощо. Переважна ж бiльшiсть людей може проявити себе як особистiсть тiльки завдяки працi: майстернiсть у виконаннi певноє роботи, професiоналiзм, що набувауться роками, та iн.
Без працi не iснувало i не може iснувати жодне суспiльство. i хоч вона iснуу з незапам'ятних часiв, правове регулювання
12
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
працi виникло порiвняно недавно - з розвитком капiталiстичного способу виробництва. Обумовлено це тим, що попереднi суспiльно-економiчнi формацiє (первiснообщинна, рабовласницька, феодальна) не потребували правового регулювання трудових вiдносин.
Лише тодi, коли пануючою формою органiзацiє працi стала наймана праця, коли робiтничий клас органiзовано став вимагати вiд держави регулювання трудових вiдносин, держава змушена була пiти на поступки i розпочати регулювання окремих питань трудових вiдносин.
Тому iсторично трудове право становить собою результат боротьби робiтничого класу за своє економiчнi i соцiальнi права. Усвiдомивши себе як революцiйну силу i вступивши в органiзовану боротьбу за своє права, робiтничий клас прагнув зайняти певнi позицiє в економiцi. Це, в свою чергу, забезпечувало радикальну перебудову всiх суспiльних вiдносин.
Пiд тиском революцiйних вимог трудящих держава, намагаючись знизити напруження класовоє боротьби, змушена йти на певнi поступки. Причому цi поступки вона прагне подати не як вимушенi, а як соцiальнi гарантiє для трудящих з метою послаблення єх намагань змiнити своу становище в суспiльствi.
Саме боротьба трудящих за своє права створюу двi тенденцiє правового регулювання працi:
1) тенденцiю поступок, проведення пiд тиском вимог трудящих часткових реформ. Правовi норми, що вiдображають цю тенденцiю, створюють <соцiальне законодавство>, за максимальне розширення i точне дотримання якого ведуть боротьбу лiвi партiє та професiйнi спiлки;
2) тенденцiю насильства, вiдмову держави вiд будь-яких по-ступкiв, заперечення необхiдностi проведення реформ. Норми, що вiдображають цю тенденцiю, одержали назву <антиробiтни-че законодавство>. Воно мау вiдкриту антидемократичну спрямованiсть на скасування ранiше проведених поступок.
Соцiальний i антиробiтничий види законодавства не становлять рiзних категорiй правових норм, а у двома методами, двома лiнiями в правовому регулюваннi працi. Досить часто норми права, що мають антиробiтничий i соцiальний характер, тiсно переплiтаються мiж собою i вмiщуються в одному i тому ж законодавчому актi. Вiд спiввiдношення полярних сил в краєнi залежить, який з цих видiв законодавства переважау.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186