Конструктивний метод забезпечує дійсне вирішення усунення суперечностей інтересів сторін, причому у повному обсязі і з найбільшим ефектом для обох сторін, тобто з максимальним задоволенням їх інтересіа При цьому спор як засіб реалізації даного метода цілком відсутній; єдиним же засобом з'являється ділове спілкування, яке використовується максимально.
Класичною ілюстрацією даного метода можливо використати приклад, який приводиться у книзі Фішера Р. та Юрі У.33
Дві сестри (сторони конфлікту) претендують на один й той же апельсин (об'єкт, джерело суперечностей інтересів). Процес вирішення конфлікту починається з висування вимог, причому обидві сторони претендують на цілий апельсин. У наслідку використовування конструктивного методу вирішення конфлікту, реалізації усіх його процедур з допомогою ділового спілкування вияснюється, що вимоги до повного володіння цілим апельсином кожною стороною конфлікту не відповідають їх справжнім інтересам: одній з сестер були необхідні тільки нутрощі апельсина (її томила спрага), другий — тільки шкірка (для кондитерських цілей). У результаті апельсин був поділеній у повній відповідності з істинними інтересами обох сторін, з максимальним задоволенням їх потреб, з повним вирішенням суперечностей інтересіа
Використання конструктивного методу вирішення конфліктів однак не завжди можливе; існують деякі перешкоди на його шляху: стороні говорять о різних предметах, тобто,— зовсім не про об'єкт взаємного інтересу, не про джерело суперечності інтересів; відсутність загальної культури (поінформованості, сприйманості, проникливості, винахідливості); звичка до нерівноправного (не партнерського) стилю, до методу пригнічення, переважання, а не до співробітництва, інтеграції; окремі забобони, шаблонність мислення, відсутність творчого, дослідницького, пошукового підходу, кро-піткої, рутинної праці по подоланню суперечностей; відсутність мистецтва сумісного роздуму; відсутність належного досвіду, тренування, професіоналізму.
40
Найбільша ефективність конструктивного методу (інтеграції) може бути досягнута при таких умовах: істинні інтереси (потреби) сторін різні; час для ділового спілкування необмежений; рівні повноваження (а точніше, влада) сторін; обидві сторони вміють виразити істинні інтереси, вислухати та виробити рішення.
Паліативний метод вирішення ділових конфліктів, або компроміс
Це другий метод вирішення конфліктів шляхом усунення суперечності інтересів сторін.
Термін «паліативний» французького походження (від раШаІІу); у медицині — це буквально засіб, який тимчасово або частково полегшує, але не вилікує хворобу. У переносному значенні,— це півзахід, який не усуває головну причину (у нашому випадку — не усуває суперечність інтересів).
«Компроміс» у перекладі з латинського сотрготіззит — погодження шляхом взаємних поступків; поступка заради досягнення цілі; це поступка у частки, відмова від частини, утрата частини, щоб не загубити все. Таким чином, при компромісі є й придбання, але воно менш ніж у початкових вимогах, потребах.
Вказане погодження при компромісі носить тимчасовий характер, воно лише віддаляє проблему, відсуває її.
Компроміс у нашому випадку — це тимчасове погодження сторін, яке відсуває конфлікт, а точніше, суперечність інтересів на більш пізнішій час; це й вирішення суперечностей інтересів не у повному обсязі, а тільки з частковим задоволенням інтересів обох сторін; тобто, одна сторона робить поступку у своїх інтересах, щоб задовольнити їх частково, а друга сторона робить теж саме.
Отже компроміс має значну відмінність від розглянутої вище інтеграції. Головна відмінність компромісу у тому, що аналіз не супроводжується глибинним проникненням у сутність проблеми конфлікту, у суперечність інтересів сторін; він супроводжується лише поверхневим розглядом проблеми. При цьому сторони не досліджують, не шукають істинні, часто приховані інтереси один одного. Вони розглядають тільки те, гцо як говорять, знаходиться на поверхні проблеми, тобто — вимоги, зовнішні прояви інтересів (потреб).
При паліативному методі вирішення конфліктів суперечності інтересів частково усуваються , .частково відсуваються, але частково й .«лишаються. Отже й інтереси сторін також задовольняються не
41
повністю. Ділове спілкування виконується, але у меншому ступеню, ніж в інтеграції. Однак й спори тут виключені.
Таким чином, компроміс менше ефективний метод вирішення конфлікту, ніж інтеграція. Однак, він може виконуватись у таких випадках: по-перше, коли інтереси сторін взаємовиключні, однакові (обидві сторони намагаються одного й того ж), але розуміють, що одночасно для обох сторін це не можливо (у приведеному вище прикладі з апельсином вирішення конфлікту за допомогою компромісного метода приведе до розділення апельсина пополам, на дві рівні частини); по-друге, компромісу, співробітництву видають перевагу, коли існує мало часу, відсутність сил, а також тоді, коли вас задовольняє тимчасове рішення.
§7. Вирішення конфліктів шляхом усунення контакту конфліктуючих сторін
Такий спосіб реалізується у трьох варіантах: пригнічення, вихід, ухилення, в залежності від того, як усувається контакт — повністю, або тимчасово.
Пригнічення як метод усунення контакту сторін
Пригнічення — це деструктивний засіб вирішення конфлікту. Він має певну схожість з конкуренцією (по класифікації Томаса-Кілмена); але їх усе ж таки не можливо ототожнювати — у конкуренції контакт сторін взагалі не усувається навіть частково, або тимчасово;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45