дке срібло з спалахуючими в ньому зірочками, кулями, овалами з кривавочервоних рубінів, зелених ізумрудів, синіх сапфірів. Стало видно, але все здавалось дивовижним, новим, невпізнанним: світло лилося звідусіль, з усіх боків, і тіней не було.
– Пірозоми! – вигукнув Лорд. – Pyrozoma atlantika! Найяскравіша із тварин, що світяться. Яке чудове видовище!
Металевий горб рухався вперед, здіймаючи перед собою і по боках хвилі холодного полум'я. Зненацька біля самого підніжжя горба з цього рідкого полум'я метнулося довге гнучке тіло, все немовби облите сріблистоголубою парчею, і, вигнувшись красивою дугою, пірнуло і зникло. За першим зараз же послідувало друге, потім третє, четверте, і через хвилину табун дельфінів у вогненному фантастичному танці оточив судно і пішов за ним, не відстаючи.
Гучний вигук Скворешні відірвав Лорда від цієї картини і повернув його до дійсності:
– Людина на крижині!
На відстані двохсот метрів від судна височів велетенський айсберг. Він здіймався, мов охоплена полум'ям гора, нестерпно яскрава, переливаючись всіма барвами райдуги, як дивовижний брильянт, повний внутрішнього вогню. На сліпучобілому майданчику айсберга під вхідною раковиною грота чітко вимальовувалась непорушна темна постать людини.
Позаду судна, на відстані кількох десятків метрів від майданчика, під водою раптом сильно забурунило, і судно майже відразу зупинилося.
– Глісер на воду! – скомандував капітан. Людина, яка стояла біля люка, поставила свій ящик на бік і натиснула замок. З безперервним потріскуванням і шарудінням ящик розкрився, розкинувся, почав витягатися, довшати і розширятися і через хвилину перетворився на невеликий гумовий глісер на складному каркасі з блискучих металевих прутиків, смужок і пластинок. З другого ящика тим часом було вийнято невеликий електромотор з складним гвинтом і прикріплено до корми глісера.
Ще мить, і глісер з Скворешнею біля керма і двома його товаришами на борту, сковзнувши на палаючу воду, нечутно понісся до айсберга, обсипаний білими бризками вогню і краплями палаючих самоцвітів.
Здалеку долітав голос Скворешні, що кликав, щось запитував, підбадьорював.
Назад глісер летів, немов на вогненних крилах. З виключеним мотором, він не встиг ще щільно пристати до металевого борту судна, як Скворешня збіг на площадку, тримаючи на руках маленьке людське тіло з безпомічно звисаючими головою і ногами.
– Хлопчик! Хлопчик! – кричав він збудженим і радісним голосом. – Зовсім ще мальчик.
– Живий? – кинувся до поручніз Лорд.
– Непритомний. Спершу стогнав, потім затих.
– Швидше до мене, у госпітальний відсік! – крикнув Лорд, кидаючись до люка і зникаючи в ньому. За ним зник Скворешня з своєю ношею.
Потім спустилися люди з складеними в ящики глісером і двигуном; драбина зникла в своїй щілині.
На площадці лишився сам капітан. Він натиснув кнопку на щитку управління – поручні розімкнулися і розчленилися в кількох вузлових місцях, горизонтальні прути опустилися і, притулившись до стояків, сковзнули разом з ними всередину горба. Капітан оглянув площадку, обдивився пустельний океан і так само спустився в люк. Відкинута назад, наче шапка на потилицю, закруглена вершина зрушила з місця, поповзла по рівчаках на площадку і, дійшовши до її переднього кінця, злилася з горбом і зупинилась.
Зараз же після цього незвичайний горб почав швидко занурюватися і через кілька секунд зник під водою. Вал, що набіг, як велетенський прас пройшовся по тому місцю, де тільки що здіймався горб, немов знищуючи його найменші сліди на поверхні океану.

Розділ V
ЗМІНА МАРШРУТУ

Підводний човен був військовим кораблем. Останнє дивовижне досягнення радянської техніки, він зробив би переворот в будівництві підводних човнів усього світу, коли б стали відомими наукові основи його будови і озброєння. Вороги Радянського Союзу неодноразово намагалися добути креслення таємничого підводного човна, одержати матеріали і конструкторські розрахунки. Вороги із Сходу і Заходу напружували всі сили, витрачали величезні кошти, аби тільки розгадати цю таємницю радянського флоту. Навколо заводу, де йшлс будівництво, день і ніч кружляли шпигуни; двоє відповідальних працівників заводу, у яких вони, мабуть, сподівалися здобути дома необхідні матеріали, були знайдені забитими; шпигунів виловлювали, саджали до в'язниці, деяких за убивство розстріляли. Але кількість їх не зменшувалась, а нахабність з наближенням строків закінчення будівництва збільшувалась.
Однак все було безуспішно. Будівництво підводного човна під керівництвом його конструктора Михайла Крє-піна було благополучно закінчене. В глибокій таємниці корабель був спущений на воду, озброєний новою, зовсім незвичайною зброєю захисту і нападу, випробуваний в мілководному Балтійському морі і відправлений в перше далеке плавання – у Владивосток.
Саме там через кілька місяців, як про це насті
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175