За
iншими ознаками цi злочини у тотожнi зi злочинами проти
державноє i колективноє власностi. За ознаками мотиву єх
вчинення всi злочини проти приватноє власностi розподi-
ляються на двi групи:
1) корисливi посягання на приватну власнiсть - ст. 140-
144 КК Украєни;
2) некорисливi посягання на приватну власнiсть -
ст. 145 КК Украєни.
244
2. КОРИСЛИВI ПОСЯГАННЯ
НА ПРИВАТНУ ВЛАСНIСТЬ
Корисливi злочини проти приватноє власностi вiдрiзня-
ються, головним чином, способом єх вчинення; таумно,
вiдкрито, iз застосуванням насильства i погрози, обману.
Найпоширенiшим у таумний спосiб посягання на при-
ватну власнiсть.
2.1. Крадiжка
Крадiжкою називауться таумне викрадення чужого майна
(грошей, цiнних паперiв).
Крадiжкою може бути i угон транспортних засобiв з ме-
тою викрадення деталей, вузлiв, агрегатiв чи iнших речей
потерпiлого.
Предметом крадiжки може бути лише чуже майно, що
усвiдомлювалось винною особою i вона розумiла, що не
мау нi дiйсного, нi гаданого права на викрадене майно.
Таумним визнауться викрадення, при якому злодiй вва-
жау, що чинить це непомiтно для потерпiлого чи iнших
осiб. Викрадення може бути таумним i тодi, коли винна
особа викрадау чуже приватне майно, вважаючи, що присут-
нi за певних обставин не розумiють сутностi його дiй (напри-
клад, маючи певну хворобу, малолiття тощо). Вирiшальним
для визнання викрадення таумним у субуктивний фактор -
розумiння винним того, що вiн чинить злочин непомiтно.
Крадiжка вважауться закiнченим злочином з моменту
заволодiння чужим майном (грошима, цiнними паперами) i
настанням у винноє особи можливостi використати викра-
дене чи розпорядитися ним. Якщо такоє можливостi ще не
Див.: п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. <Про судову практику в справах про корисливi злочини проти
приватноє власностi>. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в
кримiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 117-1 18.
245
настало, то вчинене вважауться замахом на викрадення. У
випадках, коли крадiжка була викрита до моменту єє закiн-
чення, а потiм винний припинив викрадення, вiдмовився
вiд захоплення чи утримання викраденого, його дiє теж
утворюють лише зам>х на вчинення крадiжки. Але якщо
винний, будучи викритим, продовжив викрадення, то таум-
не викрадення переростау у вiдкрите.
Квалiфiкованою визнауться крадiжка, вчинена повторно
пiсля крадiжки чи iнших злочинiв, передбачених ст. 141-144
або ст. 69, 81-84, 86, 86, 86 223, 228\ 229 КК Украєни.
Не утворюу повторностi злочин, судимiсть за який уже зня-
та з винного чи погашена в установленому законом порядку,
або якщо стосовно попереднього злочину минули строки дав-
ностi притягнення до вiдповiдальностi за попереднiй злочин,
або за який особа була звiльнена вiд кримiнальноє вiдповi-
дальностi. Не утворюу повторностi i вчинення продовжуваноє
крадiжки, тобто викрадення речi, майна частинами, при уди-
ному умислi на викрадення всього, але за кiлька разiв.
Крадiжка визнауться вчиненою за попереднiм зговором
групою осiб, якщо у вчиненнi злочину брали безпосередню
участь як спiввиконавцi двоу чи бiльше осiб, якi до початку
вчинення злочину домовилися вчинити його спiльно, гуртом.
Крадiжка визнауться квалiфiкованою i у тих випадках,
коли цим потерпiлому була заподiяна значна шкода. Для
визначення розмiру шкоди враховуються:
а) вартiсть викраденого на час вчинення злочину;
б) кiлькiсть викраденого майна;
в) значущiсть майна для потерпiлого;
г) матерiальне становище потерпiлого;
д) наявнiсть у потерпiлого утриманцiв та iншi обставини.
Критерiє, що не мають матерiального змiсту (дефiцит-
нiсть викраденого, престижнiсть володiння певним майном),
при визначеннi розмiру викраденого не враховуються.
Див.: п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. -К., 1995.-С. 113.
246
Розмiр заподiяних потерпiлому збиткiв визначауться,
виходячи з вартостi майна на момент вчинення злочину за
державними роздрiбними (закупiвельними) цiнами. Це сто-
сууться i тих випадкiв, коли вилученi у потерпiлого пред-
мети були створенi ним, вирощенi чи добутi на законних
пiдставах. Якщо потерпiлий придбав майно за ринковими
чи комiсiйними цiнами, вартiсть повинна визначатися, ви-
ходячи iз цих цiн на час вчинення злочину.
Крадiжка приватного майна визнауться квалiфiкованою,
якщо вона була вчинена з проникненням у житло.
<Житло> - це примiщення, яке призначене для постiй-
ного чи тимчасового проживання людей (приватний буди-
нок, квартира, кiмната в готелi, дача, садовий будинок то-
що), а також тi складовi його частини, якi використовують-
ся для вiдпочинку, зберiгання майна або задоволення iнших
потреб людини (балкони, веранди, комори тощо). Не мо-
жуть визнаватися житлом примiщення, не призначенi i не
пристосованi для постiйного чи тимчасового проживання
(вiдокремленi вiд житлових будiвель погреби, гаражi, iншi
будiвлi господарського призначення)
Немау квалiфiкуючоє ознаки <проникнення у житло> в
дiях особи, яка проживала з потерпiлим в однiй квартирi.
Таку помилку зробив районний народний суд у справi Б.,
засудивши його за ч. З ст. 140 КК Украєни. Його було ви-
знано винним у тому, що, заволодiвши ключем вiд кварти-
ри своує матерi, вiн викрав у неє 7800 крб. Того ж дня Б.
було затримано, грошi у нього вилучено i повернуто матерi.
Президiя обласного суду визнала таку квалiфiкацiю дiй
Б. неправильною i зазначила, що Б. був членом сiмє матерi,
постiйно жив у єє квартирi. Тому висновок органiв поперед-
нього слiдства i суду, що Б.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170