ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Прокурор мау
право принести протест на неправильно вчинену нотарiальну дiю
(ст. 285 ЦПК).
Якщо нотарiальнi дiє ущемляють права i охоронюванi зако-
ном iнтереси iнших осiб, якi в цiй нотарiальнiй дiє участi не бе-
руть, цi особи (громадяни, органiзацiє) можуть захищати своє
права i iнтереси шляхом предявлення позову.
Глава
XIV
ПiДСУДНiСТЬ
ЦИВiЛЬНИХ СПРАВ
1. Поняття та види пiдсудностi
Огiдно iз законодавством про судоустрiй та судочинство
правосуддя в Украєнi здiйснюуться районними (мiськими) суда-
ми, мiжрайонними (окружними) судами, спецiальними судами
(воунними судами гарнiзонiв, регiонiв, Вiськово-Морських Сил
та мiжобласними судами), обласними судами. Києвським та Се-
вастопольським мiськими судами, Верховним Судом Украєни та
Верховним Судом Автономноє Республiки Крим. У звязку з цим
при порушеннi цивiльноє справи особами та органами, зазначени-
ми у ст. 5 ЦПК, необхiдно встановити суд, який повинен розгля-
дати дану справу. Якщо при визначеннi пiдвiдомчостi встанов-
люуться, який з органiв (суд, арбiтражний суд, товариський або
третейський суд, нотарiат i т. п.) повинен розглянути дану цивiль-
ну справу, то при визначеннi пiдсудностi встановлюуться, який
саме суд повинен розглянути i вирiшити ту чи iншу цивiльну справу
по сутi, тобто як суд першоє iнстанцiє. Для цього цивiльним про-
цесуальним законодавством i вводиться категорiя пiдсудностi.
У цивiльно-процесуальнiй лiтературi та в судовiй практицi
поняття <пiдсуднiсть> застосовують у двох значеннях: по-перше,
як iнститут цивiльного процесуального права, тобто система
норм процесуального права, правил про пiдсуднiсть; по-друге, як
властивостi конкретноє цивiльноє справи, згiдно з якими вона
пiдлягау розгляду в конкретному судi по першiй iнстанцiє.
В останньому випадку йдеться про властивостi цивiльноє
справи. Тому необхiдно визначити поняття пiдсудностi i стосов-
но компетенцiє судових органiв, як сукупностi цивiльних справ,
Див.: Тараненко В. Ф., Шакарян М. С. Некоторьiе новьiе положення граж-
данского процессуального права по ГПК союзних республик. М., 1967. С. 6. Та-
кож див.: Гражданский процесе БССР. Минск, 1980. Ч. 2. С. 3. -i!!
Пiдсуднiсть цивiльних справ
171
що пiдлягають розгляду i вирiшенню по сутi у тiй чи iншiй ланцi
судовоє системи, в тому чи iншому судi. При цьому за допомо-
гою пiдсудностi визначауться компетенцiя кожноє ланки судовоє
системи по розгляду та вирiшенню по сутi цивiльних справ. В звяз-
ку з цим можна визначити два види пiдсудностi: родову та тери-
торiальну. В юридичнiй лiтературi i судовiй практицi не вирiше-
ним у ще одне питання стосовно пiдсудностi, яке виникау у звяз-
ку з останнiми змiнами у цивiльно-процесуальному законодавствi.
Стаття 124 ЦПК, яка розташована в главi 15 <Пiдсуднiсть>, хоча
i називауться <Одноособовий розгляд справ у порядку позовного
провадження>, встановлюу окремi правила i стосовно колегiаль-
ного розгляду цивiльних справ. Правила, що передбачау вказана
стаття, приводять до висновку про наявнiсть ще одного критерiю
класифiкацiє пiдсудностi, тобто до подiлу єє на певнi види. Даний
критерiй мау субуктний характер: хто саме повинен розглядати
справу - суд колегiальний чи суддя одноособове.
Загальнi правила ст. 124 ЦПК зводяться до того, що суддя
одноособове розглядау всi цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду. Але
справи по спорах про визначення мiсця проживання i вiдiбрання
дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi скасування в
касацiйному порядку, в порядку судового нагляду або в порядку
перегляду у звязку з нововиявленими обставинами рiшення, по-
становленного суддею одноособове, повиннi розглядатися коле-
гiальним складом суду. Бiльше того, суд касацiйноє чи наглядноє
iнстанцiє в разi скасування одноособове постановленого рiшення
суддi по будь-якiй справi може направити єє на новий розгляд ко-
легiальному суду. Критерiум у данному разi у складнiсть справи.
Цивiльно-процесуальний закон встановлюу перевагу коле-
гiальноє пiдсудностi над одноособовою. Так, ч. 2 ст. 124 ЦПК пе-
редбачау, що в тому разi, якщо в справi обуднанi позовнi вимо-
ги, частина яких пiдлягау колегiальному розгляду, вся справа
повинна розглядатися колегiальним складом суду.
2. Родова пiдсуднiсть
i Призначення родовоє пiдсудностi зводиться до того, щоб
розподiлити цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду, мiж окремими лан-
ками судовоє системи. Визначити родову пiдсуднiсть конкретноє
справи - означау встановити, суд якоє з ланок судовоє системи
повинен вирiшити дану цивiльну справу як суд першоє iнстанцiє.
____________________Глава XIV___________________
iснування родовоє пiдсудностi iнколи заперечууться. Голов-
ним аргументом при цьому у твердження про те, що пiдсуднiсть
справи тiй чи iншiй ланцi судовоє системи не залежить вiд роду
(категорiє) справи. Так, наприклад, Т. А. Белова зазначау, що
практично закрiплена родова пiдсуднiсть тiльки в ЦПК Украєни,
стаття 124 якого вказуу, що цивiльнi справи, в яких однiую з
сторiн у народний суд, розглядаються обласним судом.
Це твердження слушне лише частково, оскiльки головним
критерiум родовоє пiдсудностi ранiше був саме рiд (категорiя) ци-
вiльноє справи. За ранiше чинним законодавством обласним су-
дам були пiдсуднi справи про розiрвання шлюбу, спори по залi-
зничних та повiтряних перевезеннях на суму бiльше 1000 крб.
тощо2. Зараз цi правила скасованi, однак родова пiдсуднiсть iснуу,
оскiльки необхiдно розмежовувати компетенцiю рiзних ланок су-
довоє системи по розгляду цивiльних справ по сутi. iнша справа,
що наявнiсть родовоє пiдсудностi в цивiльно-процесуальному за-
конодавствi, як уявляуться, потребуу iншого обгрунтування.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197
право принести протест на неправильно вчинену нотарiальну дiю
(ст. 285 ЦПК).
Якщо нотарiальнi дiє ущемляють права i охоронюванi зако-
ном iнтереси iнших осiб, якi в цiй нотарiальнiй дiє участi не бе-
руть, цi особи (громадяни, органiзацiє) можуть захищати своє
права i iнтереси шляхом предявлення позову.
Глава
XIV
ПiДСУДНiСТЬ
ЦИВiЛЬНИХ СПРАВ
1. Поняття та види пiдсудностi
Огiдно iз законодавством про судоустрiй та судочинство
правосуддя в Украєнi здiйснюуться районними (мiськими) суда-
ми, мiжрайонними (окружними) судами, спецiальними судами
(воунними судами гарнiзонiв, регiонiв, Вiськово-Морських Сил
та мiжобласними судами), обласними судами. Києвським та Се-
вастопольським мiськими судами, Верховним Судом Украєни та
Верховним Судом Автономноє Республiки Крим. У звязку з цим
при порушеннi цивiльноє справи особами та органами, зазначени-
ми у ст. 5 ЦПК, необхiдно встановити суд, який повинен розгля-
дати дану справу. Якщо при визначеннi пiдвiдомчостi встанов-
люуться, який з органiв (суд, арбiтражний суд, товариський або
третейський суд, нотарiат i т. п.) повинен розглянути дану цивiль-
ну справу, то при визначеннi пiдсудностi встановлюуться, який
саме суд повинен розглянути i вирiшити ту чи iншу цивiльну справу
по сутi, тобто як суд першоє iнстанцiє. Для цього цивiльним про-
цесуальним законодавством i вводиться категорiя пiдсудностi.
У цивiльно-процесуальнiй лiтературi та в судовiй практицi
поняття <пiдсуднiсть> застосовують у двох значеннях: по-перше,
як iнститут цивiльного процесуального права, тобто система
норм процесуального права, правил про пiдсуднiсть; по-друге, як
властивостi конкретноє цивiльноє справи, згiдно з якими вона
пiдлягау розгляду в конкретному судi по першiй iнстанцiє.
В останньому випадку йдеться про властивостi цивiльноє
справи. Тому необхiдно визначити поняття пiдсудностi i стосов-
но компетенцiє судових органiв, як сукупностi цивiльних справ,
Див.: Тараненко В. Ф., Шакарян М. С. Некоторьiе новьiе положення граж-
данского процессуального права по ГПК союзних республик. М., 1967. С. 6. Та-
кож див.: Гражданский процесе БССР. Минск, 1980. Ч. 2. С. 3. -i!!
Пiдсуднiсть цивiльних справ
171
що пiдлягають розгляду i вирiшенню по сутi у тiй чи iншiй ланцi
судовоє системи, в тому чи iншому судi. При цьому за допомо-
гою пiдсудностi визначауться компетенцiя кожноє ланки судовоє
системи по розгляду та вирiшенню по сутi цивiльних справ. В звяз-
ку з цим можна визначити два види пiдсудностi: родову та тери-
торiальну. В юридичнiй лiтературi i судовiй практицi не вирiше-
ним у ще одне питання стосовно пiдсудностi, яке виникау у звяз-
ку з останнiми змiнами у цивiльно-процесуальному законодавствi.
Стаття 124 ЦПК, яка розташована в главi 15 <Пiдсуднiсть>, хоча
i називауться <Одноособовий розгляд справ у порядку позовного
провадження>, встановлюу окремi правила i стосовно колегiаль-
ного розгляду цивiльних справ. Правила, що передбачау вказана
стаття, приводять до висновку про наявнiсть ще одного критерiю
класифiкацiє пiдсудностi, тобто до подiлу єє на певнi види. Даний
критерiй мау субуктний характер: хто саме повинен розглядати
справу - суд колегiальний чи суддя одноособове.
Загальнi правила ст. 124 ЦПК зводяться до того, що суддя
одноособове розглядау всi цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду. Але
справи по спорах про визначення мiсця проживання i вiдiбрання
дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi скасування в
касацiйному порядку, в порядку судового нагляду або в порядку
перегляду у звязку з нововиявленими обставинами рiшення, по-
становленного суддею одноособове, повиннi розглядатися коле-
гiальним складом суду. Бiльше того, суд касацiйноє чи наглядноє
iнстанцiє в разi скасування одноособове постановленого рiшення
суддi по будь-якiй справi може направити єє на новий розгляд ко-
легiальному суду. Критерiум у данному разi у складнiсть справи.
Цивiльно-процесуальний закон встановлюу перевагу коле-
гiальноє пiдсудностi над одноособовою. Так, ч. 2 ст. 124 ЦПК пе-
редбачау, що в тому разi, якщо в справi обуднанi позовнi вимо-
ги, частина яких пiдлягау колегiальному розгляду, вся справа
повинна розглядатися колегiальним складом суду.
2. Родова пiдсуднiсть
i Призначення родовоє пiдсудностi зводиться до того, щоб
розподiлити цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду, мiж окремими лан-
ками судовоє системи. Визначити родову пiдсуднiсть конкретноє
справи - означау встановити, суд якоє з ланок судовоє системи
повинен вирiшити дану цивiльну справу як суд першоє iнстанцiє.
____________________Глава XIV___________________
iснування родовоє пiдсудностi iнколи заперечууться. Голов-
ним аргументом при цьому у твердження про те, що пiдсуднiсть
справи тiй чи iншiй ланцi судовоє системи не залежить вiд роду
(категорiє) справи. Так, наприклад, Т. А. Белова зазначау, що
практично закрiплена родова пiдсуднiсть тiльки в ЦПК Украєни,
стаття 124 якого вказуу, що цивiльнi справи, в яких однiую з
сторiн у народний суд, розглядаються обласним судом.
Це твердження слушне лише частково, оскiльки головним
критерiум родовоє пiдсудностi ранiше був саме рiд (категорiя) ци-
вiльноє справи. За ранiше чинним законодавством обласним су-
дам були пiдсуднi справи про розiрвання шлюбу, спори по залi-
зничних та повiтряних перевезеннях на суму бiльше 1000 крб.
тощо2. Зараз цi правила скасованi, однак родова пiдсуднiсть iснуу,
оскiльки необхiдно розмежовувати компетенцiю рiзних ланок су-
довоє системи по розгляду цивiльних справ по сутi. iнша справа,
що наявнiсть родовоє пiдсудностi в цивiльно-процесуальному за-
конодавствi, як уявляуться, потребуу iншого обгрунтування.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197