ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Вiдносини, що встановлюються мiж працiвником i роботодавцем, зобов'язують цих суб'уктiв проводити певнi дiє по виконанню трудовоє функцiє, виплатi винагороди за проведену роботу. Цi зобов'язання носять майновий характер.
Але виробництво здiйснюуться не тiльки для того, щоб створювати матерiальнi блага. Воно одночасно у i виробництвом життя суспiльства. Прикладом цього може служити кризовий стан виробництва, що в свою чергу призвiв до кризового стану суспiльства, до його зубожiння.
Поряд з майновими зобов'язаннями трудовi правовiдносини включають зобов'язання немайновi.
Хоча формально сторони, вступаючи в трудовi правовiдносини, у рiвноправними, наявнiсть у власника або уповноваженого ним органу засобiв виробництва зводить його в пануюче становище. Працiвник пiдпадау у залежнiсть до власника не тiльки фактично, а й у правовому значеннi, що закрiплено ст. 21 КЗпП.
Таким чином, зi встановленням трудових правовiдносин кожна iз сторiн набувау певнi суб'уктивнi права i несе вiдповiднi обов'язки. Суб'уктивнi трудовi права працюючих за наймом
Роздiл VI. Трудовi правовiдносини
175
становлять собою реалiзацiю i конкретизацiю основних прав, що визначенi Конституцiую Украєни i конкретизованi в iнших законодавчих актах про працю.
Трудове законодавство чiтко не окреслюу меж дозволеноє поведiнки працiвникiв при реалiзацiє суб'уктивних прав. Важливо, щоб працiвник не зловживав своєми правами i не вступав у протирiччя iз законом i нормами моралi.
Суб'уктивними правами i обов'язками володiу кожний працiвник як учасник трудових правовiдносин. Цi права, а до них слiд вiднести право на працю, на вiдпочинок, на здоровi i безпечнi умови працi тощо, визначають правовий статус працiвника.
Компонентом врегулювання поведiнки працiвникiв в рамках Трудових правовiдносин у єх трудовi правовiдносини. До ----iЙЙ'ЯМСiВ необхiдно вiднести сукупнiсть належних дiй ^^^^^^ЛiЦiiО; пов'язанi з єх участю особистою працею у ЯЯИННпЧимнь того пiдприумства, з яким вони перебувають у трудових правовiдносинах.
Обсяг 1 характер трудових обов'язкiв залежать вiд багатьох чинникiв i конкретизуються стосовно до роду роботи (спецiальнiсть, квалiфiкацiя, посада) i особи працiвника.
Найбiльш загальнi i важливi трудовi обов'язки працюючих сформульованi в КЗпП i Типових правилах внутрiшнього трудового розпорядку. До загальних обов'язкiв працюючих у трудових правовiдносинах належать: виконання обумовленоє при влаштуваннi на роботу трудовоє функцiє; тимчасове виконання роботи, що не вiдноситься до трудовоє функцiє працiвника за наявностi в цьому потреби; додержання встановленоє мiри працi;
забезпечення належноє якостi роботи; додержання режиму робочого дня; додержання правил технiки безпеки, технологiчного режиму; дбайливе ставлення до майна пiдприумства.
Обов'язок виконання певноє трудовоє функцiє означау, що працiвник у трудових правовiдносинах зобов'язаний не до виконання певного трудового завдання, по закiнченнi якого трудовi правовiдносини припиняються, а до перiодичного виконання певноє роботи, що визначауться спецiальнiстю, квалiфiкацiую або посадою, переважно без визначення строку.
Як загальне правило, власник або уповноважений ним орган не мау права вимагати вiд працiвника виконання роботи, не обумовленоє трудовим договором. У виняткових випадках, та-
176
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ких як виробнича потреба^ необхiднiсть тимчасовоє замiни вiдсутнього працiвника, в разi простою, власник або уповноважений ним орган може переводити працiвникiв на не обумовлену трудовим договором роботу. Але таке переведення можливе тiльки на певний визначений законом строк.
Виконання певноє трудовоє функцiє нормууться або кiлькiстю продукцiє, що мау бути виготовлена протягом певного перiоду, або часом, протягом якого повинна виконуватись робота.
Встановленi норми виробiтку, норми часу i норми обслуговування у обов'язковою мiрою продуктивностi працi. Працiвник вважауться таким, що справляуться iз виконанням своєх обов'язкiв, якщо вiн протягом встановленого робочого часу виконуу необхiдну для даноє роботи норму виробiтку.
Але вiд працiвника вимагауться не тiльки виконання певноє роботи у визначенiй кiлькостi, а й забезпечення належноє якостi роботи. Продукцiя, що виробляуться, повинна бути якiсною.
Для кожного працюючого правилами внутрiшнього трудового розпорядку встановлений режим використання робочого часу. До нього вiдносяться початок i закiнчення робочого дня, перерви в роботi, рацiональне використання часу роботи. Працiвник повинен розподiлити свою роботу на тривалiсть усього робочого дня, пристосуватись до загального трудового режиму. Додержання режиму робочого дня дозволяу правильно органiзувати вiдпочинок працiвникiв, забезпечуу єм можливiсть використовувати вiльний вiд роботи час за своєм розсудом.
При забезпеченнi кiлькiсних i якiсних показникiв своує працi працiвник зобов'язаний дбайливо, економно i ефективно використовувати засоби виробництва, дотримуватись правил технiки безпеки, технологiчного i технiчного режимiв.
Будь-який вiдступ вiд правил технiчноє експлуатацiє i технологiчного режиму пов'язаний з певним виробничим ризиком. Працiвник не мау права здiйснювати такi дiє, якi прямо забороненi правилами, проводити будь-якi експерименти, хоча б i в iнтересах виробництва, якщо проведення єх пов'язане iз загрозою для самого працiвника i осiб, що його оточують.
До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працiвниковi його права i обов'язки та поiнформувати пiд розписку про умови працi, наявнiсть на робочому мiсцi, де вiн
Роздiл VI.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
Але виробництво здiйснюуться не тiльки для того, щоб створювати матерiальнi блага. Воно одночасно у i виробництвом життя суспiльства. Прикладом цього може служити кризовий стан виробництва, що в свою чергу призвiв до кризового стану суспiльства, до його зубожiння.
Поряд з майновими зобов'язаннями трудовi правовiдносини включають зобов'язання немайновi.
Хоча формально сторони, вступаючи в трудовi правовiдносини, у рiвноправними, наявнiсть у власника або уповноваженого ним органу засобiв виробництва зводить його в пануюче становище. Працiвник пiдпадау у залежнiсть до власника не тiльки фактично, а й у правовому значеннi, що закрiплено ст. 21 КЗпП.
Таким чином, зi встановленням трудових правовiдносин кожна iз сторiн набувау певнi суб'уктивнi права i несе вiдповiднi обов'язки. Суб'уктивнi трудовi права працюючих за наймом
Роздiл VI. Трудовi правовiдносини
175
становлять собою реалiзацiю i конкретизацiю основних прав, що визначенi Конституцiую Украєни i конкретизованi в iнших законодавчих актах про працю.
Трудове законодавство чiтко не окреслюу меж дозволеноє поведiнки працiвникiв при реалiзацiє суб'уктивних прав. Важливо, щоб працiвник не зловживав своєми правами i не вступав у протирiччя iз законом i нормами моралi.
Суб'уктивними правами i обов'язками володiу кожний працiвник як учасник трудових правовiдносин. Цi права, а до них слiд вiднести право на працю, на вiдпочинок, на здоровi i безпечнi умови працi тощо, визначають правовий статус працiвника.
Компонентом врегулювання поведiнки працiвникiв в рамках Трудових правовiдносин у єх трудовi правовiдносини. До ----iЙЙ'ЯМСiВ необхiдно вiднести сукупнiсть належних дiй ^^^^^^ЛiЦiiО; пов'язанi з єх участю особистою працею у ЯЯИННпЧимнь того пiдприумства, з яким вони перебувають у трудових правовiдносинах.
Обсяг 1 характер трудових обов'язкiв залежать вiд багатьох чинникiв i конкретизуються стосовно до роду роботи (спецiальнiсть, квалiфiкацiя, посада) i особи працiвника.
Найбiльш загальнi i важливi трудовi обов'язки працюючих сформульованi в КЗпП i Типових правилах внутрiшнього трудового розпорядку. До загальних обов'язкiв працюючих у трудових правовiдносинах належать: виконання обумовленоє при влаштуваннi на роботу трудовоє функцiє; тимчасове виконання роботи, що не вiдноситься до трудовоє функцiє працiвника за наявностi в цьому потреби; додержання встановленоє мiри працi;
забезпечення належноє якостi роботи; додержання режиму робочого дня; додержання правил технiки безпеки, технологiчного режиму; дбайливе ставлення до майна пiдприумства.
Обов'язок виконання певноє трудовоє функцiє означау, що працiвник у трудових правовiдносинах зобов'язаний не до виконання певного трудового завдання, по закiнченнi якого трудовi правовiдносини припиняються, а до перiодичного виконання певноє роботи, що визначауться спецiальнiстю, квалiфiкацiую або посадою, переважно без визначення строку.
Як загальне правило, власник або уповноважений ним орган не мау права вимагати вiд працiвника виконання роботи, не обумовленоє трудовим договором. У виняткових випадках, та-
176
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ких як виробнича потреба^ необхiднiсть тимчасовоє замiни вiдсутнього працiвника, в разi простою, власник або уповноважений ним орган може переводити працiвникiв на не обумовлену трудовим договором роботу. Але таке переведення можливе тiльки на певний визначений законом строк.
Виконання певноє трудовоє функцiє нормууться або кiлькiстю продукцiє, що мау бути виготовлена протягом певного перiоду, або часом, протягом якого повинна виконуватись робота.
Встановленi норми виробiтку, норми часу i норми обслуговування у обов'язковою мiрою продуктивностi працi. Працiвник вважауться таким, що справляуться iз виконанням своєх обов'язкiв, якщо вiн протягом встановленого робочого часу виконуу необхiдну для даноє роботи норму виробiтку.
Але вiд працiвника вимагауться не тiльки виконання певноє роботи у визначенiй кiлькостi, а й забезпечення належноє якостi роботи. Продукцiя, що виробляуться, повинна бути якiсною.
Для кожного працюючого правилами внутрiшнього трудового розпорядку встановлений режим використання робочого часу. До нього вiдносяться початок i закiнчення робочого дня, перерви в роботi, рацiональне використання часу роботи. Працiвник повинен розподiлити свою роботу на тривалiсть усього робочого дня, пристосуватись до загального трудового режиму. Додержання режиму робочого дня дозволяу правильно органiзувати вiдпочинок працiвникiв, забезпечуу єм можливiсть використовувати вiльний вiд роботи час за своєм розсудом.
При забезпеченнi кiлькiсних i якiсних показникiв своує працi працiвник зобов'язаний дбайливо, економно i ефективно використовувати засоби виробництва, дотримуватись правил технiки безпеки, технологiчного i технiчного режимiв.
Будь-який вiдступ вiд правил технiчноє експлуатацiє i технологiчного режиму пов'язаний з певним виробничим ризиком. Працiвник не мау права здiйснювати такi дiє, якi прямо забороненi правилами, проводити будь-якi експерименти, хоча б i в iнтересах виробництва, якщо проведення єх пов'язане iз загрозою для самого працiвника i осiб, що його оточують.
До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працiвниковi його права i обов'язки та поiнформувати пiд розписку про умови працi, наявнiсть на робочому мiсцi, де вiн
Роздiл VI.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186