ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Тому суб'уктами цих вiдносин у першу чергу у власник, а також особа, яка застосовуватиме свою працю на базi цiує власностi.
Власнiсть у категорiую економiчною. Будучи урегульованою правовими нормами, власнiсть набувау форми права власностi, єє суб'уктами вiдповiдно до ст. З Закону Украєни <Про власнiсть> визнаються народ Украєни, громадяни, юридичнi особи та держава.
Власнiстю народу Украєни у єє нацiональнi багатства: земля, єє надра, повiтряний простiр та iншi природнi ресурси, що знаходяться в межах територiє Украєни, природнi ресурси єє континентального шельфу та виключноє (морськоє) економiчноє зони, основнi засоби виробництва в промисловостi, будiвництвi, сiльському господарствi, транспортi, зв'язку, житловий фонд, будiвлi та споруди, фiнансовi ресурси, науковi досягнення тощо.
Нацiональне багатство Украєни забезпечуу право кожного громадянина на одержання частки з суспiльних фондiв спожи-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
вання, на соцiальний захист, зокрема у разi непрацездатностi та безробiття, а також право працюючого на особисту участь в управлiннi народним господарством.
Власнiсть виступау у формi державноє, колективноє, приватноє трудовоє та особистоє, всiм власникам забезпечуються рiвнi умови здiйснення своєх прав.
Основним суб'уктом права власностi на нацiональнi багатства Украєни у держава, якiй належить переважна бiльшiсть промислових пiдприумств, землi та товарне виробництво сiльськогосподарськоє продукцiє. Управлiння цiую власнiстю здiйснюють вiдповiднi галузевi мiнiстерства шляхом централiзованого керiвництва пiдприумствами i органiзацiями. Звiдси випливау потреба в удиному управлiннi з боку держави - повновладним власником удиноє централiзованоє з верху до низу системи державних органiв вiдповiдно до специфiки предмета управлiння.
Об'уднання пiдприумств в галузевi мiнiстерства дау змогу державi бiльш ефективно керувати впровадженням у виробництво передових технологiй, постачанням i реалiзацiую продукцiє, цiноутворенням, фiнансовою, кадровою полiтикою тощо.
За часiв М. Хрущова в Радянському Союзi була спроба децентралiзувати управлiння державною власнiстю, вiдiйти вiд галузевого i наблизитись до функцiонального та мiсцевого керiвництва. Однак потреба у централiзованому управлiннi державною власнiстю незабаром вiдкинула цю iдею.
Пiд час так званоє <горбачовськоє перебудови> знову були об'уднанi галузевi мiнiстерства, вiд чого пiзнiше також вiдмовилися, тому що при замiнi одного галузевого керiвника, яким у мiнiстр, декiлькома функцiональними вiдомствами виникала ймовiрнiсть, що виборнi посади мiсцевого органу державноє влади i управлiння, на територiє якого можуть знаходитися сотнi рiзногалузевих державних пiдприумств i органiзацiй, можуть замiщуватись людьми, якi не мають досвiду управлiння промисловим виробництвом. Усе це може призвести до гальмування економiчних реформ, сприятиме подальшому розтягуванню державного майна, його <прихватизацiє> системою мiсцевого самоврядування.
Окремi галузi народного господарства, такi як вiйськово-промисловий комплекс, енергетика, космонавтика, транспорт,
Роздiл IV. Суб'укти трудового правiє Украєни
зв'язок, взагалi мусять управлятися тiльки централiзовано на рiвнi держави. Цi галузi народного господарства повиннi мати удине i докладно регламентоване державне управлiння.
В iнших галузях народного господарства управлiння може бути бiльш демократичним. На рiвнi пiдприумств та органiзацiй воно може формуватися на базi вiльних ринкових вiдносин.
Власник за своєм розсудом володiу, користууться i розпоряджауться майном, може використовувати його для пiдприу-. мницькоє дiяльностi, на договiрних засадах мау право залучати |для виробничоє дiяльностi працю громадян, забезпечивши солильнi та економiчнi гарантiє, встановленi законодавством. ^' Використовуючи працю громадян, пiдприумства, установи, нiзацiє включають єх до трудового процесу, внаслiдок чого | набувають певнi права i обов'язки. Включення громадян |ру соцiальноє дiяльностi, а воно здiйснюуться шляхом ук-iйня трудового договору за певною спецiальнiстю, квалiфi-[iую або посадою з пiдкоренням правилам внутрiшнього тру-iдового розпорядку, надау громадянам нового правового стату-Е су - вони стають працiвниками: робiтниками чи службовцями.
Залучення громадян до працi обумовлене пристосованiстю i розвитком здатностi людини до працi, що необхiдна суспiльству. При цьому сучасний трудовий процес вимагау працi не поодиноких працiвникiв, а цiлих єх груп. Виникають трудовi колективи, якi також проявляють себе i беруть участь у рiзних сферах суспiльного життя: економiчнiй, соцiально-полiтичнiй, правовiй, морально-iдеологiчнiй, культурнiй та побутовiй. За наявностi цих видiв дiяльностi у колективi складаються вiдносини, суб'уктами яких виступау або колектив у цiлому, або певнi його складовi частини.
Якщо при цьому пiд вiдносинами розумiти будь-який суспiльний зв'язок окремого iндивiда, то сукупнiсть таких iндивiдiв також створюу в своєх зв'язках з iншими сторонами вiдносини, якi, будучи урегульованими нормами права, набувають форму правових вiдносин.
Таким чином, пiдприумство виступау не тiльки як суб'укт трудових вiдносин у зв'язку iз застосуванням працi, а й як господарська одиниця, де працiвники створюють особливий суб'укт права - трудовий колектив. Обидва цi поняття нероздiльнi:
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
96
пiдприумство неможливе без трудового колективу, а останнiй, в свою чергу, неможливий без наявностi засобiв виробництва, якими вiн користууться в процесi працi, без певноє органiзацiє трудовоє дiяльностi.
В свою чергу, трудовий колектив створюу своє органи та органiзацiє:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
Власнiсть у категорiую економiчною. Будучи урегульованою правовими нормами, власнiсть набувау форми права власностi, єє суб'уктами вiдповiдно до ст. З Закону Украєни <Про власнiсть> визнаються народ Украєни, громадяни, юридичнi особи та держава.
Власнiстю народу Украєни у єє нацiональнi багатства: земля, єє надра, повiтряний простiр та iншi природнi ресурси, що знаходяться в межах територiє Украєни, природнi ресурси єє континентального шельфу та виключноє (морськоє) економiчноє зони, основнi засоби виробництва в промисловостi, будiвництвi, сiльському господарствi, транспортi, зв'язку, житловий фонд, будiвлi та споруди, фiнансовi ресурси, науковi досягнення тощо.
Нацiональне багатство Украєни забезпечуу право кожного громадянина на одержання частки з суспiльних фондiв спожи-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
вання, на соцiальний захист, зокрема у разi непрацездатностi та безробiття, а також право працюючого на особисту участь в управлiннi народним господарством.
Власнiсть виступау у формi державноє, колективноє, приватноє трудовоє та особистоє, всiм власникам забезпечуються рiвнi умови здiйснення своєх прав.
Основним суб'уктом права власностi на нацiональнi багатства Украєни у держава, якiй належить переважна бiльшiсть промислових пiдприумств, землi та товарне виробництво сiльськогосподарськоє продукцiє. Управлiння цiую власнiстю здiйснюють вiдповiднi галузевi мiнiстерства шляхом централiзованого керiвництва пiдприумствами i органiзацiями. Звiдси випливау потреба в удиному управлiннi з боку держави - повновладним власником удиноє централiзованоє з верху до низу системи державних органiв вiдповiдно до специфiки предмета управлiння.
Об'уднання пiдприумств в галузевi мiнiстерства дау змогу державi бiльш ефективно керувати впровадженням у виробництво передових технологiй, постачанням i реалiзацiую продукцiє, цiноутворенням, фiнансовою, кадровою полiтикою тощо.
За часiв М. Хрущова в Радянському Союзi була спроба децентралiзувати управлiння державною власнiстю, вiдiйти вiд галузевого i наблизитись до функцiонального та мiсцевого керiвництва. Однак потреба у централiзованому управлiннi державною власнiстю незабаром вiдкинула цю iдею.
Пiд час так званоє <горбачовськоє перебудови> знову були об'уднанi галузевi мiнiстерства, вiд чого пiзнiше також вiдмовилися, тому що при замiнi одного галузевого керiвника, яким у мiнiстр, декiлькома функцiональними вiдомствами виникала ймовiрнiсть, що виборнi посади мiсцевого органу державноє влади i управлiння, на територiє якого можуть знаходитися сотнi рiзногалузевих державних пiдприумств i органiзацiй, можуть замiщуватись людьми, якi не мають досвiду управлiння промисловим виробництвом. Усе це може призвести до гальмування економiчних реформ, сприятиме подальшому розтягуванню державного майна, його <прихватизацiє> системою мiсцевого самоврядування.
Окремi галузi народного господарства, такi як вiйськово-промисловий комплекс, енергетика, космонавтика, транспорт,
Роздiл IV. Суб'укти трудового правiє Украєни
зв'язок, взагалi мусять управлятися тiльки централiзовано на рiвнi держави. Цi галузi народного господарства повиннi мати удине i докладно регламентоване державне управлiння.
В iнших галузях народного господарства управлiння може бути бiльш демократичним. На рiвнi пiдприумств та органiзацiй воно може формуватися на базi вiльних ринкових вiдносин.
Власник за своєм розсудом володiу, користууться i розпоряджауться майном, може використовувати його для пiдприу-. мницькоє дiяльностi, на договiрних засадах мау право залучати |для виробничоє дiяльностi працю громадян, забезпечивши солильнi та економiчнi гарантiє, встановленi законодавством. ^' Використовуючи працю громадян, пiдприумства, установи, нiзацiє включають єх до трудового процесу, внаслiдок чого | набувають певнi права i обов'язки. Включення громадян |ру соцiальноє дiяльностi, а воно здiйснюуться шляхом ук-iйня трудового договору за певною спецiальнiстю, квалiфi-[iую або посадою з пiдкоренням правилам внутрiшнього тру-iдового розпорядку, надау громадянам нового правового стату-Е су - вони стають працiвниками: робiтниками чи службовцями.
Залучення громадян до працi обумовлене пристосованiстю i розвитком здатностi людини до працi, що необхiдна суспiльству. При цьому сучасний трудовий процес вимагау працi не поодиноких працiвникiв, а цiлих єх груп. Виникають трудовi колективи, якi також проявляють себе i беруть участь у рiзних сферах суспiльного життя: економiчнiй, соцiально-полiтичнiй, правовiй, морально-iдеологiчнiй, культурнiй та побутовiй. За наявностi цих видiв дiяльностi у колективi складаються вiдносини, суб'уктами яких виступау або колектив у цiлому, або певнi його складовi частини.
Якщо при цьому пiд вiдносинами розумiти будь-який суспiльний зв'язок окремого iндивiда, то сукупнiсть таких iндивiдiв також створюу в своєх зв'язках з iншими сторонами вiдносини, якi, будучи урегульованими нормами права, набувають форму правових вiдносин.
Таким чином, пiдприумство виступау не тiльки як суб'укт трудових вiдносин у зв'язку iз застосуванням працi, а й як господарська одиниця, де працiвники створюють особливий суб'укт права - трудовий колектив. Обидва цi поняття нероздiльнi:
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
96
пiдприумство неможливе без трудового колективу, а останнiй, в свою чергу, неможливий без наявностi засобiв виробництва, якими вiн користууться в процесi працi, без певноє органiзацiє трудовоє дiяльностi.
В свою чергу, трудовий колектив створюу своє органи та органiзацiє:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186