Стаття 3 КЗпП встановлюу, що законодавство про працю регулюу трудовi вiдносини працiвникiв усiх Пiдприумств незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi i галузевоє належностi, а також осiб, якi працюють за трудовим договором з фiзичними особами. Особливостi працi членiв кооперативiв та єх об'уднань, колективних сiльськогосподарських Пiдприумств, селянських (фермерських) господарств, працiв-^ i никiв пiдприумств з iноземними iнвестицiями визначаються законодавством та єх статутами. При цьому гарантiє щодо зайнятостi, охорони працi, працi жiнок, молодi, iнвалiдiв надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.
Коли власники пiдприумства становлять велику групу людей, кожний з них окремо значно менше може впливати на прийняття рiшень зборами власникiв. Чим бiльше коло власникiв або доля окремого власника становить малу частину, тим менше такий власник може впливати на прийняття рiшення власниками пiдприумства. Тому в таких умовах трудовi вiдносини працiвникiв-власникiв повиннi пiдпадати пiд сферу дiє трудового законодавства.
Викладенi формальнi критерiє розмежування сфер повноє i частковоє дiє законодавства про працю мають, на наш погляд, Грунтовну соцiально-економiчну пiдставу. Але навряд чи вони можуть бути сприйнятi законодавцем у даний час. Усяка iдея до того, як вона буде взята в арсенал законодавця, повинна бути визнана наукою.
86
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Законодавство Украєни в принципi визнау необхiднiсть диференцiацiє працi за критерiум вiдносин до засобiв виробництва. При цьому особливостi правового регулювання працi повиннi бути встановленi не тiльки щодо членiв кооперативiв, а й щодо iнших працiвникiв, якi в складi малих груп у спiввласниками пiдприумства (колективного пiдприумства, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, закритого акцiонерного товариства, командитного, повного товариства).
Держава як власник засобiв виробництва мау право широко втручатись у трудовi вiдносини пiдприумств загальнодержавноє власностi. Тим бiльше потребуу встановлення особливостей правового регулювання праця державних службовцiв. Разом з тим ст. 9 Закону Украєни вiд 16 грудня 1993 р. <Про державну службу> iз сфери дiє цього Закону повнiстю виключау Президента Украєни, Голову Верховноє Ради i його заступникiв, голiв постiйних комiсiй Верховноє Ради та єх заступникiв, народних депутатiв. Голову i членiв Конституцiйного Суду, Голову i членiв Верховного Суду Украєни, Голову i суддiв Вищого арбiтражного суду, Генерального прокурора Украєни та його заступникiв. На трудовi вiдносини iнших державних службовцiв, крiм вказаних вище, загальне законодавство про працю поширюуться у частинi, що не суперечить Закону Украєни <Про державну службу>.
Змiнами, внесеними до ст. 7 КЗпП Законом Украєни вiд 15 грудня 1993 р., виключенi як критерiє диференцiацiє трудового законодавства галузевi особливостi умов працi. У зв'язку з цим регулювання робочого часу i часу вiдпочинку на транспортi, на пiдприумствах i органiзацiях зв'язку здiйснюуться загальним законодавством про працю. Але це не перешкоджау включати в колективнi договори i угоди положення, якi в межах законодавства регулюватимуть вiдповiднi питання у цих галузях.
Стаття 7 КЗпП встановлюу такий критерiй диференцiацiє трудового права, як особливi природнi географiчнi i геологiчнi умови. Пунктом 1 ст. 6 Закону Украєни вiд 15 лютого 1995 р. <Про статус гiрських населених пунктiв Украєни> встановлюються пiльги в оплатi працi для осiб, якi працюють у гiрських районах. На виконання цього Закону Кабiнет Мiнiстрiв Украєни постановою вiд 11 серпня 1995 р. № 648 визначив, що на пiдприумствах, розташованих на територiє гiрських районiв, тарифнi ставки i посадовi оклади працiвникiв передбачаються
Роздiл III. Джерела трудового права Украєни
87
генеральною, галузевими та регiональними угодами як мiнiмальнi гарантiє, а також Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни або iншим органом за його дорученням пiдвищуються на 25 вiдсоткiв.
Наступним критерiум диференцiацiє трудового права, що визначений ст. 7 КЗпП, у пiдвищений ризик для здоров'я. Для працiвникiв, якi зайнятi на роботах з шкiдливими i важкими умовами, передбачено низку пiльг щодо тривалостi робочого часу, часу вiдпочинку, нормування працi, єє оплати тощо. Передбачено також пiльги при пенсiйному забезпеченнi таких 'робiтникiв i службовцiв.
iстотне практичне значення мау i такий критерiй диференцiацiє трудових вiдносин, як можливiсть укладення з працiвни-.КШИ контрактiв. Частина 3 ст. 21 КЗпП встановлюу, що сфера ^Контракту визначауться законодавством. Термiн "^ Мiому разi вживауться в розумiннi, що зас-ЙМФИ оформленнi трудових вiдносин може iМПЯ <аконами, в й пiдзаконними норма-зд'о<<"
нормативних актiв, якими передбачена можливiсть гоня' контракту, дозволяу зробити висновок, що зако-иодавець не завжди намагауться знаходити будь-якi об'уктивнi Г 'пiдстави, якi б обгрунтували необхiднiсть укладення контрактiв. Дозвiл укладати контракти з працiвниками товарноє бiржi, пра-' цiвниками системи освiти, з усiма працiвниками нацiональних навчальних закладiв свiдчить про вiдсутнiсть об'уктивних пiдстав, що це питання вирiшувалось виходячи з чисто суб'уктивних мiркувань.
На нашу думку, диференцiацiя правового регулювання працi шляхом дозволу укладати трудовi контракти повинна допуска-.тись у разi виконання працiвниками особливо значущих трудових функцiй, таких як державнi службовцi високого рангу, керiвники державних пiдприумств. Саме змiст ч. З ст. 21 КЗпП дау пiдстави стверджувати, що сторони контракту можуть за своєм розсудом при спiльнiй згодi встановлювати для себе права i брати обов'язки. Виходячи з принципу добровiльностi оформлення трудових вiдносин, сторони можуть досягнути угоди про рiзнi види договору - трудовий договiр чи контракт - навiть тодi, коли сфера застосування контракту на певну категорiю працiвникiв не поширюуться.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186