Розбiжностi, що виникають мiж суб'уктами трудового права з приводу встановлення умов працi або укладення трудового договору, а також застосування норм трудового законодавства, прийнято називати трудовими спорами. Але трудовi спори не можна зводити тiльки до розбiжностей мiж окремими працiвниками i власником або уповноваженим ним органом. Поняття трудових спорiв значно ширше: воно включау i непорозумiння мiж iншими суб'уктами трудового права, наприклад мiж трудовим колективом i власником або уповноваженим ним органом.
Крiм того, спори за своєм характером можуть бути пов'язанi як iз застосуванням норм трудового законодавства (правильним чи неправильним), так i з встановленням нових умов працi, ще не урегульованих нормами трудового права, наприклад у процесi укладення колективного договору.
Нарештi, трудовi спори - це не просто розбiжностi мiж сторонами, а лише тi з них, що переданi на розгляд вiдповiдного юрисдикцiйного органу, тобто органу, уповноваженого державою приймати обов'язковi для сторiн рiшення.
Щоб з'ясувати, до компетенцiє якого юрисдикцiйного органу вiдноситься розгляд того чи iншого спору, необхiдно перш за все визначити вид вiдносин, з яких виникау спiр, i його предмет (характер).
Основна група спорiв виникау з трудових правовiдносин. Стороною, трудовi права якоє порушенi, переважно виступау працiвник, тому цi спори, як правило, носять позовний характер, у спорами про право.
За ознакою пiдвiдомчостi можна видiлити три види розгляду цих спорiв:
1) в загальному порядку, який включау до себе послiдовнiсть розгляду спору в комiсiє по трудових спорах (КТС) i районному судi. Природно, що розгляд цих спорiв може закiнчуватись в комiсiє, якщо сторони не оскаржать єє рiшення i спiр не буде перенесений до суду;
2) в судовому порядку, при якому розгляд трудового спору розпочинауться безпосереднiм зверненням до суду, минаючи КТС;
3) в особливому порядку, при якому певнi категорiє спорiв або трудовi спори певних категорiй працiвникiв вирiшуються
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
449
вiдповiдно до спецiальних правил, визначених процесуальними нормами.
Другу значну групу становлять колективнi трудовi спори, що виникають з органiзацiйно-управлiнських i соцiально-економiчних вiдносин у сферi працi. Конфлiктуючою стороною тут переважно виступау трудовий колектив одного або декiлькох пiдприумств. Предметом такого спору можуть бути розбiжностi як з приводу встановлення умов працi, так i в зв'язку iз застосуванням чинного законодавства.
В основi класифiкацiє трудових спорiв може бути також вид правовiдносин, з яких виник спiр, коли слiд говорити про трудовi спори в широкому розумiннi цього поняття, розбiжностi пов'язанi не тiльки з трудовими правовiдносинами, а й з похiдними вiд них, наприклад процесуальними. У вузькому, власному розумiннi цього поняття пiд трудовим спором слiд розумiти лише непорозумiння мiж сторонами трудових правовiдносин.
Додатково визначальним тут у i суб'укт (сторона трудового правовiдношення), який заявив про свою розбiжнiсть до вiдповiдного юрисдикцiйного органу. Як i суб'уктом трудового правовiдношення, суб'уктом трудового спору може бути тiльки сторона трудового договору, незалежно вiд того, хто звернувся-до юрисдикцiйного органу за вирiшенням спору, чиє права дiйсно чи гадано (можливо) порушенi.
На класифiкацiю впливау також характер та предмет спору. За цiую ознакою можна видiлити: спори про застосування норм трудового законодавства, колективного i трудового договору;
спори про встановлення нових умов працi, не урегульованих законодавством або iншими нормативними актами; спори, пов'язанi з вiдмовою у прийняттi на роботу.
iндивiдуальнi спори про застосування норм трудового законодавства, колективних i трудових договорiв прийнято називати позовними спорами.
До спорiв непозовного характеру вiдносяться розбiжностi у зв'язку з встановленням умов працi. Вони можуть бути як iндивiдуальними, так i колективними.
Класифiкацiя трудових спорiв мау значення для визначення єх пiдвiдомчостi - для кожноє групи встановленi певний порядок розгляду i орган, уповноважений розглядати цей спiр. Причини виникнення трудових спорiв рiзнi. Вони можуть носити суб'уктивний характер, але можуть мати i об'уктивно-органiзацiйний характер.
15
14й
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
450
До причин суб'уктивного характеру слiд вiднести вiдставання правовоє свiдомостi вiд реалiй життя, необiзнанiсть не тiльки працюючих, а й керiвних осiб (власникiв i уповноважених ними осiб) з чинним законодавством, що регулюу трудовi вiдносини. Навiть особи, що мають вищу неюридичну освiту, пiд час навчання у вузах знайомляться з правом лише за допомогою курсу <Основи права> обсягом бiля 20 годин. Пiсля закiнчення вузiв вони стають керiвниками структурних пiдроздiлiв, а то й керiвниками пiдприумств, не маючи достатнiх знань в галузi законодавства взагалi i трудового зокрема.
Лекторiє, семiнари з питань права у даний час не проводяться, нiхто до цього iнтересу не виявляу. Адвокатура наданням правовоє допомоги громадянам не займауться, оскiльки така допомога повинна надаватись безоплатно, а адвокатура - органiзацiя госпрозрахункова.
Причиною виникнення трудових спорiв можуть бути помилки однiує з сторiн у спорi про наявнiсть чи вiдсутнiсть фактичних обставин, з якими закон пов'язуу виникнення, змiну чи припинення певних правовiдносин.
Це перша група причин виникнення трудових спорiв.
До другоє групи слiд вiднести причини органiзацiйно-правового характеру, пов'язанi з недолiками в нормотворчiй дiяльностi. На цю причину вказують Основнi напрями соцiальноє полiтики на 1997-2000 роки, затвердженi Указом Президента Украєни вiд 18 жовтня 1997 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186