ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
З цього приводу видауться наказ або розпорядження, який оголошууться в урочистiй обстановцi. В трудовiй книжцi робиться запис про заохочення у порядку, визначеному iнструкцiую про порядок ведення трудових книжок.
5. Юридична вiдповiдальнiсть за порушення трудових обов'язкiв. Поняття дисциплiнарного проступку
Порушення сторонами трудових правовiдносин обов'язкiв, передбачених в законодавствi про працю, колективних договорах i правилах внутрiшнього трудового розпорядку, призводить за певних умов до юридичною вiдповiдальностi, пiд якою слiд розумiти заходи державного примусу, що грунтуються на юридичному i громадському осудi правопорушника, або встановлення щодо нього певних негативних наслiдкiв у формi обмеження або позбавлення особистих чи майнових прав.
Застосування щодо окремих несумлiнних працiвникiв заходiв дисциплiнарного впливу (ст. 140 КЗпП) прийнято називати дисциплiнарною вiдповiдальнiстю. Вона мау своєм спрямуванням забезпечити дотримання внутрiшнього трудового розпорядку i у однiую з правових форм примусу, що застосовууться до несумлiнних працiвникiв за порушення трудового розпорядку та iнших обов'язкiв.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть настау в разi вчинення працiвником дисциплiнарного проступку. Дисциплiнарним проступком визнауться виновне невиконання або неналежне виконання
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
413
працiвником покладених на нього законодавством про працю, колективним i трудовим договорами трудових обов'язкiв.
Безпосереднi обов'язки працюючих закрiпленi в ст. 139 КЗпП та правилах внутрiшнього трудового розпорядку. Саме за невиконання або неналежне виконання працiвником з його вини трудових обов'язкiв може настати дисциплiнарна вiдповiдальнiсть цього працiвника.
Таким чином, дисциплiнарна вiдповiдальнiсть виступау як важливий соцiальний iнститут, що мау за мету забезпечити вiдповiдну поведiнку працюючих при виконаннi ними трудових обов'язкiв. Ця вiдповiдальнiсть чiтко урегульована нормами права i забезпечуу дотримання законностi при здiйсненнi громадянами свого права на працю. У той же час окремими законодавчими актами певнi дiє працiвникiв прямо можуть визнаватись чи не визнаватись дисциплiнарним проступком. Так, ст. 27 Закону Украєни вiд 3 березня 1998 р. <Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)> участь у страйку працiвникiв, за винятком страйкiв, визнаних судом незаконними, не розглядауться як порушення трудовоє дисциплiни i не може бути пiдставою для притягнення до дисциплiнарноє вiдповiдальностi. Згiдно зi ст. 28 цього ж Закону органiзацiя страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому у порушенням трудовоє дисциплiни.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть, як i будь-яка iнша юридична вiдповiдальнiсть, мау примусовий характер. Це проявляуться в тому, що на працiвника при вчиненнi ним дисциплiнарного проступку накладаються заходи примусового впливу, примусова санкцiя, яка викликау для нього певнi негативнi наслiдки. Цi заходи впливу застосовуються тiльки по вiдношенню до працiвника, що дау пiдстави зробити висновок, що дисциплiнарна вiдповiдальнiсть у односторонньою. Власник або уповноважений ним орган за порушення своєх обов'язкiв, що передбаченi в правилах внутрiшнього трудового розпорядку, перед працiвником в дисциплiнарному порядку не вiдповiдау. Така вiдповiдальнiсть може мати мiсце перед вищими в порядку пiдлеглостi органами. Але i в цьому разi вiдповiдальнiсть буде односторонньою.
В. Венедиктов вiдмiчау в юридичнiй вiдповiдальностi два аспекти: позитивний (перспективний) i негативний (ретроспективний). Працiвник несе вiдповiдальнiсть перш за все за неналежне виконання своєх обов'язкiв у перспективi. Але це не оз-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
414
начау, що вiн буде єє нести, якщо належним чином виконуу своє обов'язки. Застосування правовоє санкцiє за невиконання своєх обов'язкiв становить негативну (ретроспективну) вiдповiдальнiсть'.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть може бути загальною i спецiальною. Загальна дисциплiнарна вiдповiдальнiсть настау на пiдставi норм КЗпП i правил внутрiшнього трудового розпорядку. Вона поширюуться на переважну бiльшiсть працюючих, включаючи сезонних i тимчасових працiвникiв, на яких не поширюуться дiя статутiв i положень про дисциплiну та iнших спецiальних положень. Навiть у тих галузях народного господарства, де дiють статути чи положення про дисциплiну, значна частина працiвникiв несе загальну дисциплiнарну вiдповiдальнiсть. Пiд вiдповiдальнiсть за статутами i положеннями пiдпадають лише тi працiвники, якi безпосередньо зайнятi основною експлуатацiйною дiяльнiстю даного пiдприумства. Перелiк працiвникiв, що пiдпадають пiд дiю того чи iншого статуту або положення, досить часто мiститься у самих статутах i положеннях.
Спецiальну дисциплiнарну вiдповiдальнiсть несуть працiвники, на яких поширюуться дiя статутiв i положень про дисциплiну. Вони визначають сферу єх дiє, загальнi обов'язки вiдповiдних працiвникiв, заходи дисциплiнарного стягнення i коло осiб, якi можуть єх застосувати, порядок накладення i оскарження стягнень.
Статути i положення про дисциплiну в Украєнi дiють в усiх органiзацiях транспорту (крiм автомобiльного) i зв'язку. Так, Положення про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 сiчня 1993 р. № 55 за погодженням з Радою профспiлки залiзничникiв i транспортних будiвельникiв Украєни. Статут про дисциплiну працiвникiв зв'язку затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд ЗО липня 1996 р. № 877.
Щодо окремих категорiй працiвникiв, надiлених особливими службовими повноваженнями, дiють спецiальнi положення про дисциплiну.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
5. Юридична вiдповiдальнiсть за порушення трудових обов'язкiв. Поняття дисциплiнарного проступку
Порушення сторонами трудових правовiдносин обов'язкiв, передбачених в законодавствi про працю, колективних договорах i правилах внутрiшнього трудового розпорядку, призводить за певних умов до юридичною вiдповiдальностi, пiд якою слiд розумiти заходи державного примусу, що грунтуються на юридичному i громадському осудi правопорушника, або встановлення щодо нього певних негативних наслiдкiв у формi обмеження або позбавлення особистих чи майнових прав.
Застосування щодо окремих несумлiнних працiвникiв заходiв дисциплiнарного впливу (ст. 140 КЗпП) прийнято називати дисциплiнарною вiдповiдальнiстю. Вона мау своєм спрямуванням забезпечити дотримання внутрiшнього трудового розпорядку i у однiую з правових форм примусу, що застосовууться до несумлiнних працiвникiв за порушення трудового розпорядку та iнших обов'язкiв.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть настау в разi вчинення працiвником дисциплiнарного проступку. Дисциплiнарним проступком визнауться виновне невиконання або неналежне виконання
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
413
працiвником покладених на нього законодавством про працю, колективним i трудовим договорами трудових обов'язкiв.
Безпосереднi обов'язки працюючих закрiпленi в ст. 139 КЗпП та правилах внутрiшнього трудового розпорядку. Саме за невиконання або неналежне виконання працiвником з його вини трудових обов'язкiв може настати дисциплiнарна вiдповiдальнiсть цього працiвника.
Таким чином, дисциплiнарна вiдповiдальнiсть виступау як важливий соцiальний iнститут, що мау за мету забезпечити вiдповiдну поведiнку працюючих при виконаннi ними трудових обов'язкiв. Ця вiдповiдальнiсть чiтко урегульована нормами права i забезпечуу дотримання законностi при здiйсненнi громадянами свого права на працю. У той же час окремими законодавчими актами певнi дiє працiвникiв прямо можуть визнаватись чи не визнаватись дисциплiнарним проступком. Так, ст. 27 Закону Украєни вiд 3 березня 1998 р. <Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)> участь у страйку працiвникiв, за винятком страйкiв, визнаних судом незаконними, не розглядауться як порушення трудовоє дисциплiни i не може бути пiдставою для притягнення до дисциплiнарноє вiдповiдальностi. Згiдно зi ст. 28 цього ж Закону органiзацiя страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому у порушенням трудовоє дисциплiни.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть, як i будь-яка iнша юридична вiдповiдальнiсть, мау примусовий характер. Це проявляуться в тому, що на працiвника при вчиненнi ним дисциплiнарного проступку накладаються заходи примусового впливу, примусова санкцiя, яка викликау для нього певнi негативнi наслiдки. Цi заходи впливу застосовуються тiльки по вiдношенню до працiвника, що дау пiдстави зробити висновок, що дисциплiнарна вiдповiдальнiсть у односторонньою. Власник або уповноважений ним орган за порушення своєх обов'язкiв, що передбаченi в правилах внутрiшнього трудового розпорядку, перед працiвником в дисциплiнарному порядку не вiдповiдау. Така вiдповiдальнiсть може мати мiсце перед вищими в порядку пiдлеглостi органами. Але i в цьому разi вiдповiдальнiсть буде односторонньою.
В. Венедиктов вiдмiчау в юридичнiй вiдповiдальностi два аспекти: позитивний (перспективний) i негативний (ретроспективний). Працiвник несе вiдповiдальнiсть перш за все за неналежне виконання своєх обов'язкiв у перспективi. Але це не оз-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
414
начау, що вiн буде єє нести, якщо належним чином виконуу своє обов'язки. Застосування правовоє санкцiє за невиконання своєх обов'язкiв становить негативну (ретроспективну) вiдповiдальнiсть'.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть може бути загальною i спецiальною. Загальна дисциплiнарна вiдповiдальнiсть настау на пiдставi норм КЗпП i правил внутрiшнього трудового розпорядку. Вона поширюуться на переважну бiльшiсть працюючих, включаючи сезонних i тимчасових працiвникiв, на яких не поширюуться дiя статутiв i положень про дисциплiну та iнших спецiальних положень. Навiть у тих галузях народного господарства, де дiють статути чи положення про дисциплiну, значна частина працiвникiв несе загальну дисциплiнарну вiдповiдальнiсть. Пiд вiдповiдальнiсть за статутами i положеннями пiдпадають лише тi працiвники, якi безпосередньо зайнятi основною експлуатацiйною дiяльнiстю даного пiдприумства. Перелiк працiвникiв, що пiдпадають пiд дiю того чи iншого статуту або положення, досить часто мiститься у самих статутах i положеннях.
Спецiальну дисциплiнарну вiдповiдальнiсть несуть працiвники, на яких поширюуться дiя статутiв i положень про дисциплiну. Вони визначають сферу єх дiє, загальнi обов'язки вiдповiдних працiвникiв, заходи дисциплiнарного стягнення i коло осiб, якi можуть єх застосувати, порядок накладення i оскарження стягнень.
Статути i положення про дисциплiну в Украєнi дiють в усiх органiзацiях транспорту (крiм автомобiльного) i зв'язку. Так, Положення про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 сiчня 1993 р. № 55 за погодженням з Радою профспiлки залiзничникiв i транспортних будiвельникiв Украєни. Статут про дисциплiну працiвникiв зв'язку затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд ЗО липня 1996 р. № 877.
Щодо окремих категорiй працiвникiв, надiлених особливими службовими повноваженнями, дiють спецiальнi положення про дисциплiну.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186