ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
За запiзнення на роботу, прогули i самовiльне залишення роботи було встановлено кримiнальну вiдповiдальнiсть.
Заборона залишати роботу i кримiнальна вiдповiдальнiсть за це були скасованi лише указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 25 квiтня 1956 р. <Про скасування судовоє вiдповiдальностi робiтникiв i службовцiв за самовiльне залишення пiдприумств i установ i за прогул без поважних причин>.
До скасування судовоє вiдповiдальностi за самовiльне залишення пiдприумств Радянський Союз разом з Украєнською РСР i Бiлоруською РСР вступили в члени Мiжнародноє Органiзацiє Працi (МОП). Ця органiзацiя ще у 1935 р. прийняла Конвенцiю № 47 <Про 40-годинний робочий тиждень>. Але ця Конвенцiя протягом тривалого часу не набирала чинностi, оскiльки вiдповiдно до iснуючих положень Конвенцiя набирау чинностi за умови, якщо вона ратифiкована не менше як двома краєнами - членами МОП. На момент вступу Украєни в МОП
Див.: Ведомости Верхов. Совета СССР. 1940. № 20.
288
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Конвенцiя № 47 була ратифiкована лише однiую краєною - Новою Зеландiую.
В 1956 р. Украєна разом з Бiлорусiую i Радянським Союзом ратифiкували Конвенцiю № 47, i ця Конвенцiя набрала чинностi. Почався новий етап скорочення робочого часу, який в Украєнi був завершений в 1993 р. прийняттям Верховною Радою закону вiд 17 листопада 1993 р.
Робочий час - поняття багатозначне. Як економiчне поняття робочий час - це частка iндивiдуальноє участi працюючих у спiльнiй працi. Розмiр суспiльне необхiдноє частки (мiри) працi на кожному етапi iсторичного розвитку обумовлений соцiально-економiчними i полiтичними чинниками. Урегульована законом частка (мiра) працi набувау правовоє форми, стау юридичне обов'язковою нормою тривалостi працi робiтникiв i службовцiв.
Предметом правового регулювання робочий час стау лише тодi, коли вiн виступау як мiра працi, змiстом трудових вiдносин. Час i розпорядок працi в особистому господарствi (наприклад, праця ремiсника), так само, як i час працi, який виступау засобом виконання зобов'язань в цивiльних майнових вiдносинах, не регламентууться правом.
Встановлена державою норма робочого часу у узаконеною часткою суспiльне> необхiдноє працi, яку кожний робiтник i службовець повинен виконувати.
Норма робочого часу слугуу засобом охорони працi внаслiдок того, що вона поуднуу потреби суспiльства з соцiально-фiзiологiчними потребами окремоє людини, мау обов'язковий характер, реально забезпечууться i, як правило, точно виконууться. Нормi робочого часу властивий принцип реальностi, правовими гарантiями якого у максимальне обмеження надурочних робiт i вiдповiдальнiсть за єх незаконне проведення, державний нагляд i громадський контроль за додержанням законодавства про робочий час i час вiдпочинку.
Таким чином, в трудовому правi Украєни норма робочого часу (вiдповiдний робочий день, робочий тиждень) виступау одночасно як суспiльне необхiдна i як обов'язкова частка участi робiтникiв i службовцiв у створеннi суспiльного продукту.
Юридичною формою закрiплення мiри тривалостi працi i методом правового нормування робочого часу в широкому розумiннi виступау закон. Разом з тим нормативнi угоди вiдiграють важливу роль в регламентацiє розподiлу та облiку робочого
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
289
часу. В правилах внутрiшнього трудового розпорядку окремих пiдприумств встановлюються розпорядок робочого дня, графiк змiн, порядок облiку робочого часу та iншi важливi елементи режиму робочого часу. iстотною ознакою робочого часу у те, що вiн у часом, протягом якого робiтник або службовець внаслiдок обов'язкiв, що випливають з трудових правовiдносин, повинен виконувати свою трудову функцiю або iншу роботу, що йому доручауться.
; Як виняток, робочим часом визначаються також окремi Шрiзки часу, протягом яких працiвник вiльний вiд виконання 1-их трудових обов'язкiв, але йому виплачууться за цей час |Варобiтна плата. Такi перiоди прямо вказуються в законi i зара-iХОВУЮТЬСЯ в робочий час (перерви для жiнок для годування iтини, для вантажникiв, перерви для обiгрiву в холоднi пори НвУ та iн.).
дiг.ртже, робочим часом у час, протягом якого робiтник або кбовець вiдповiдно до правил внутрiшнього трудового роз-ядку повинен перебувати на мiсцi виконання робiт i вико-ати свою трудову функцiю або iншу доручену йому роботу.
2. Види тривалостi робочого часу
^Держава вважау нормальною тривалiстю робочого часу норiє що не перевищуу 49 годин на тиждень. У сучасних умовах 'бiльшого значення набувають локальнi (мiсцевi) норми, що Ливау iз змiсту ч. 2 ст. 50 КЗпП, де зазначено, що пiдпри-тва i органiзацiє при укладеннi колективного договору мо-ь встановлювати меншу норму тривалостi робочого часу, це передбачено законом.
^Єiоряд iз загальним поняттям робочого часу в законодавствi ||енюуться його розмежування на окремi види. Передбачено i'види робочого часу: нормований i ненормований. Нормований робочий час у свою чергу подiляуться на робо-час нормальноє тривалостi, скорочений робочий час i не-iй робочий час.
пий час нормальноє тривалостi на пiдприумствах не може цувати 40 годин на тиждень. Саме ця тижнева норма мою нормою тривалостi робочого часу. точена тривалiсть робочого часу встановлена дяя деяких рiй працiвникiв. Зокрема, неповнолiтнiм у вiцi вiд 16 до iтривалiсть робочого часу встановлюуться в 36 годин на Ь. Для осiб вiком вiд 15 до 16 рокiв, а також учням вiком
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
290
вiд 14 до 15 рокiв, якi працюють в перiод канiкул, тривалiсть робочого часу встановлена в 24 години на тиждень.
Якщо учнi працюють протягом навчального року у вiльний вiд навчання час, тривалiсть єх робочого часу не може перевищувати половини встановленоє для неповнолiтнiх максимальноє тривалостi робочого часу, тобто вiдповiдно 18 i 12 годин на тиждень.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
Заборона залишати роботу i кримiнальна вiдповiдальнiсть за це були скасованi лише указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 25 квiтня 1956 р. <Про скасування судовоє вiдповiдальностi робiтникiв i службовцiв за самовiльне залишення пiдприумств i установ i за прогул без поважних причин>.
До скасування судовоє вiдповiдальностi за самовiльне залишення пiдприумств Радянський Союз разом з Украєнською РСР i Бiлоруською РСР вступили в члени Мiжнародноє Органiзацiє Працi (МОП). Ця органiзацiя ще у 1935 р. прийняла Конвенцiю № 47 <Про 40-годинний робочий тиждень>. Але ця Конвенцiя протягом тривалого часу не набирала чинностi, оскiльки вiдповiдно до iснуючих положень Конвенцiя набирау чинностi за умови, якщо вона ратифiкована не менше як двома краєнами - членами МОП. На момент вступу Украєни в МОП
Див.: Ведомости Верхов. Совета СССР. 1940. № 20.
288
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Конвенцiя № 47 була ратифiкована лише однiую краєною - Новою Зеландiую.
В 1956 р. Украєна разом з Бiлорусiую i Радянським Союзом ратифiкували Конвенцiю № 47, i ця Конвенцiя набрала чинностi. Почався новий етап скорочення робочого часу, який в Украєнi був завершений в 1993 р. прийняттям Верховною Радою закону вiд 17 листопада 1993 р.
Робочий час - поняття багатозначне. Як економiчне поняття робочий час - це частка iндивiдуальноє участi працюючих у спiльнiй працi. Розмiр суспiльне необхiдноє частки (мiри) працi на кожному етапi iсторичного розвитку обумовлений соцiально-економiчними i полiтичними чинниками. Урегульована законом частка (мiра) працi набувау правовоє форми, стау юридичне обов'язковою нормою тривалостi працi робiтникiв i службовцiв.
Предметом правового регулювання робочий час стау лише тодi, коли вiн виступау як мiра працi, змiстом трудових вiдносин. Час i розпорядок працi в особистому господарствi (наприклад, праця ремiсника), так само, як i час працi, який виступау засобом виконання зобов'язань в цивiльних майнових вiдносинах, не регламентууться правом.
Встановлена державою норма робочого часу у узаконеною часткою суспiльне> необхiдноє працi, яку кожний робiтник i службовець повинен виконувати.
Норма робочого часу слугуу засобом охорони працi внаслiдок того, що вона поуднуу потреби суспiльства з соцiально-фiзiологiчними потребами окремоє людини, мау обов'язковий характер, реально забезпечууться i, як правило, точно виконууться. Нормi робочого часу властивий принцип реальностi, правовими гарантiями якого у максимальне обмеження надурочних робiт i вiдповiдальнiсть за єх незаконне проведення, державний нагляд i громадський контроль за додержанням законодавства про робочий час i час вiдпочинку.
Таким чином, в трудовому правi Украєни норма робочого часу (вiдповiдний робочий день, робочий тиждень) виступау одночасно як суспiльне необхiдна i як обов'язкова частка участi робiтникiв i службовцiв у створеннi суспiльного продукту.
Юридичною формою закрiплення мiри тривалостi працi i методом правового нормування робочого часу в широкому розумiннi виступау закон. Разом з тим нормативнi угоди вiдiграють важливу роль в регламентацiє розподiлу та облiку робочого
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
289
часу. В правилах внутрiшнього трудового розпорядку окремих пiдприумств встановлюються розпорядок робочого дня, графiк змiн, порядок облiку робочого часу та iншi важливi елементи режиму робочого часу. iстотною ознакою робочого часу у те, що вiн у часом, протягом якого робiтник або службовець внаслiдок обов'язкiв, що випливають з трудових правовiдносин, повинен виконувати свою трудову функцiю або iншу роботу, що йому доручауться.
; Як виняток, робочим часом визначаються також окремi Шрiзки часу, протягом яких працiвник вiльний вiд виконання 1-их трудових обов'язкiв, але йому виплачууться за цей час |Варобiтна плата. Такi перiоди прямо вказуються в законi i зара-iХОВУЮТЬСЯ в робочий час (перерви для жiнок для годування iтини, для вантажникiв, перерви для обiгрiву в холоднi пори НвУ та iн.).
дiг.ртже, робочим часом у час, протягом якого робiтник або кбовець вiдповiдно до правил внутрiшнього трудового роз-ядку повинен перебувати на мiсцi виконання робiт i вико-ати свою трудову функцiю або iншу доручену йому роботу.
2. Види тривалостi робочого часу
^Держава вважау нормальною тривалiстю робочого часу норiє що не перевищуу 49 годин на тиждень. У сучасних умовах 'бiльшого значення набувають локальнi (мiсцевi) норми, що Ливау iз змiсту ч. 2 ст. 50 КЗпП, де зазначено, що пiдпри-тва i органiзацiє при укладеннi колективного договору мо-ь встановлювати меншу норму тривалостi робочого часу, це передбачено законом.
^Єiоряд iз загальним поняттям робочого часу в законодавствi ||енюуться його розмежування на окремi види. Передбачено i'види робочого часу: нормований i ненормований. Нормований робочий час у свою чергу подiляуться на робо-час нормальноє тривалостi, скорочений робочий час i не-iй робочий час.
пий час нормальноє тривалостi на пiдприумствах не може цувати 40 годин на тиждень. Саме ця тижнева норма мою нормою тривалостi робочого часу. точена тривалiсть робочого часу встановлена дяя деяких рiй працiвникiв. Зокрема, неповнолiтнiм у вiцi вiд 16 до iтривалiсть робочого часу встановлюуться в 36 годин на Ь. Для осiб вiком вiд 15 до 16 рокiв, а також учням вiком
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
290
вiд 14 до 15 рокiв, якi працюють в перiод канiкул, тривалiсть робочого часу встановлена в 24 години на тиждень.
Якщо учнi працюють протягом навчального року у вiльний вiд навчання час, тривалiсть єх робочого часу не може перевищувати половини встановленоє для неповнолiтнiх максимальноє тривалостi робочого часу, тобто вiдповiдно 18 i 12 годин на тиждень.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186