ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


3. Вчинення тяжкого злочину обумовлюу низку правових
наслiдкiв. Так, при засудженнi за тяжкий злочин особа, яка мау
вiйськове або спецiальне звання, може бути за вироком суду
позбавлена цього звання (ч.I ст.37); повнолiтнi особи чоловiчоє
статi, якi засудженi вперше до позбавлення волi за тяжкi
злочини, вiдбувають покарання у колонiях посиленого режиму
(ч.4 ст.25), а повнолiтнiм особам, якi вчинили особливо небез-
печнi злочини проти держави i засудженi за них до позбавлення
волi (незалежно вiд строку) або за iншi тяжкi злочини i засудженi
за них до позбавлення волi на строк понад пять рокiв, позбав-
лення волi може бути призначене у виглядi увязнення в тюрмi
на весь строк покарання або частину його (ч.8 ст.25) тощо.
4. Поняття "тяжкий злочин" iнодi вживауться у законi в
контекстi квалiфiкуючоє ознаки злочину. Наприклад, наклеп,
завiдомо неправдивий донос та завiдомо неправдиве показання,
якщо вони поеднаннi з обвинуваченням в особливо небезпечному
злочинi проти держави чи iншому тяжкому злочинi, тягнуть за
собою вiдповiдальнiсть згiдно з 4.3 ст.125,4.2 ст.177 i ч.2 ст.I/8 КК..
5. Залежно вiд характеру i ступеня суспiльноє небезпечностi
злочинiв, що вчиняються, кримiнальний закон крiм поняття
"тяжкий злочин", користууться поняттям "особливо тяжкий
злочин" (статтi 24, 25). Самостiйну групу утворюють злочини,
якi у теорiє та судовiй практицi визначаються поняттям "менш
тяжкий злочин" (наприклад, статтi 75, 91, 95, 98).
Стаття 8. Вчинення злочину умисно
Злочин визнауться вчиненим умисно, коли особа, яка
його вчинила, усвiдомлювала суспiльне небезпечний
характер своує дiє або бездiяльностi, передбачала ТI
суспiльне небезпечнi наслiдки I бажала єх або свiдомо
допускала настання цих наслiдкiв.
1. У ст.8 вказууться н двi характернi ознаки умислу - iнте-
лектуальну i вольову. Iнтелектуальна ознака умислу включау:
1) усвцсмквня особою суспiлiво нвоетечного характеру свхi дiє чи
бездiялнх)сгii2) пЁредбачЁЯняйогосуаддыюнвбезаечнихтаслщкт.
Вольова ознака умислу означау наявнiсть у субукта злочину
бажання настання вiд вчиненого ним дiяння суспiльне небез-
печних наслiдкiв чи свiдоме єх допущення.
вивниб та бахав !х настання, мохливо лхше при ретельному
аналiзi складу вчиненого злочину та виявленнi його елементiв i
всiх обставин справи. Порушення цiує вимоги породжуу серйознi
понидiй щодо квалiфiкацiє злочину. Так, М. було засуджено за
а."" ст.93 за вбивство з хулiганських мотивiв свого тестя Л-
Проте належний аналiз всiх обставин справи, зроблений судовою
колегiую Верховного Суду Украєни, привiв до висновку, що М.
не ставив за мету вчинити вбивство Л" а заподiяв йому тiлесне
ушкодження, яке викликало гостру втрату кровi, внаслiдок чого
сталася смерть. Враховуючи це, колегiя змiнила вирок суду щодо
М. i переквалiфiкувала його дiє з п."б" ст.93 на ч.3 ст. 101 КК
(Рад. право. - 1964. - №2. - С.144-145).
Мета - обовязкова ознака складу злочину лише тодi, коли вона
прямо передбачена у диспозицiє кримiнального закону. Це озна-
чау, що вiдповiдальнiсть за таким законом настау лише за такi
дiє, якi вчиняються iз вказаною в ньому метою. Наприклад, за
СТ.59 посягання на життя представника iноземноє держави
визнауться злочином проти держави, коли воно вчинене з метою
викликати мiжнароднi ускладнення. Разом з тим, встановлення
мети, як ознаки субуктивноє сторони дiяння, необхiдно в усiх
випадках вчинення умисного злочину, що дозволить виявити
його причини, а також визначити вид i мiру покарання.
8. До рiзновиду прямого умислу теорiя кримiнального права
вiдносить визначений, невизначений та альтернативний умисли.
Аизшчениилижелхарахтеiздуутьсянаявтспоувинногобажання
досяггнкснкрехногозлочннногонаслщку.напрвклад.запффятитяжке
тiлесне ушкодження, ощержятя хабара, викрасти чуже майно.
Иевизмменим е умисел, при якому винний передбачав
суспiльне небезпечнi наслiдки лише у загальних рисах, а не у
iндивiдуально визначеному виглядi. Так, при нанесеннi сильного
удару особа усвiдомлюу, що завдау потерпiлому тiлесне ушкод-
ження, не усвiдомлюючи, яким воно буде: тяжким, середньоє
тяжкостi чи легким. У цьому випадку така особа вiдповiдау за те
тiлесне ушкодження, яке вона фактично заподiяла.
Альтернапшвшш умисел мау мiсце тодi, коли особа передба-
чау i бажау настання одного iз кiлькох можливих злочинних
наслiдкiв (наприклад, смертi або тяжкого тiлесного ушкоджен-
ня). Винна особа в такому випадку буде вiдповiдати за тоб
наслiдок, який настав фактично.
9.3 урахуванням емоцiйноє сторони вчиненого злочину i умов
формування умислу в теорiє кримiнального права розрiзняють.
заздалегiдь обдуманий, раптовий та афектований умисли.
Заздалегiдь обдуманий умисел характеризууться тим, що: 1) вiн
виникау у винного ще до початку вчинення злочину; 2) завчасно
обдуманi найбiльш важливi дiє i умова, якi будуть мати значення
для успiшного здiйснення злочинного намiру.
Рапттий умисел виникау безпосередньо перед самим почат-
ком вчинення злочину. Iнакше кажучи, винний здiйснюу свiй
злочинний намiр у момент виникнення умислу.
Окремим видом раптового умислу у афектомашй умисел, тобто
такий, що виникау в процесi силiвого душеввого хвилюванви
(афекту) раптово, пiд впливом тих чи iнших особливих обсiавян,
найчастiше внаслiдок протизаконного насильства з боку поiуршлого.
Вiдповiдно до п.4 ст.40 вчинення злочину пiд впливом сильного
душевного хвилювання, викликаного неправомiрними дiями
потерпiлого, у обставиною, що помякшуу вiдповiдальнiсть, а у
деяких випадках - вирiшальною ознакою спецiального складу
злочину (статтi 95 i 103).
Стаття 9. Вчинення злочину з необережностi
Злочин визнауться вчиненим з необережностi, коли
особа, яка його вчинила, передбачала можливiсть на-
стання суспiльне небезпечних наслiдкiв своу?
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики