ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Про поняття середньоє тяжкостi
тiлесного ушкодження див. коментар до ст. 102.
Про поняттялегке тiлесне ушкодженнядая. коментар до ст.IОб.
9. Про поняття "група осiб" див. п.б коментаря до ст.232.
Про поняття "застосування зброє" див. п.7 коментаря до ст.234.
10. Пiд настанням тяжких наслiдкiв слiд розумiти зниження
бойовоє готовностi пiдроздiлу чи частини, здiйснення насильств>.
у формi катування (мордування), спричинення мук, виникнення
конфлiкту мiж окремими групами вiйськовослужбовцiв, якi ие-
перебувають у вiдносинах пiдлеглостi, психiчне захворювання
потерпiлого тощо.
Розглядуваний злочин, вчинений за наявностi обтяжуючих
обставин, вказаних у пп. "б" i "в", належать до тяжких (ст.7).
II. Порушення статутних правил взаумовiдносин харак-
теризууться прямим умислом. Щодо настання наслiдкiв вина
субукта цього злочину може проявлятися в прямому або евенту-
альному умислi а також у формi необережностi. Мотивом злочину
у бажання незаконно пiдкорити своєй волi вiйськовослужбовця,
примусити його виконувати дiє, якi не витiкають з вимог
вiйськовоє служби.
12. Субуктом злочину у будь-який вiйськовослужбовець,
який не перебувау з потерпiлим у вiдносинах пiдлеглостi. Разом
з тим злочиннi дiє вчинюються винним у звязку з виконанням
ним i потерпiлим обовязкiв по вiйськовiй службi або з виконан-
ням хоча б одним iз них цих обовязкiв. Винний несе
вiдповiдальнiсть i тодi, коли застосування насильства хоч i не
повязане з виконанням обовязкiв вiйськовоє служби, але супро-
воджувалось проявом явноє неповаги до вiйськового колективу,
порушенням порядку вiйськових вiдносин, нормального
вiдпочинку або дозвiлля вiйськовослужбовцiв.
Стаття 239. Самовiльна вiдлучка
а) Самовiльна вiдлучка з частини або з мiсця служби
вiйськовослужбовця строковоє служби, а так само
незявлення його в строк без поважних причин на служ-
бу при увiльненнi з частини, при призначеннi, переводi,
з вiдрядження, з вiдпустки або з лiкувального закладу
тривалiстю понад одну добу, але не бiльше трьох дiб,
або хоч 1 менше доби, але вчинене повторно протягом
трьох мiсяцiв, -
караються направленням в дисциплiнарний батальй-
он на строк вiд трьох мiсяцiв до двох рокiв.
б) ТI самi дiяння, вчиненнi у воунний час, -
караються позбавленням волi на строк вiд двох до
десяти рокiв.
) Дiяння, передбаченi пунктом "а" цiує статтi,
вчиненi вiйськовослужбовцем, який вiдбувау покаран-
ня в дисциплiнарному батальйонi, -
караються позбавленням волi на строк вiд одного
року до трьох рокiв.
г) Дiяння, передбаченi пунктом "а" цiвТ статтi, при
помякшуючих обставинах -
тягнуть застосування правил Дисциплiнарного стату-
ту Збройних Сил.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 26 квiтня 1965 р.,
12 сiчня 1983 р. i Законом вiд I/червня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховна Ради УРСР. -1965. - №19. - Ст. 317; 1983. - №4. - Ст. 50;
Вiдомостi Верховна Ради Украєни. -1992. - №35. - Ст. 511).
г. Залишення вiйськовослужбовцем строковоє служби без
вiдповiдного дозволу територiє розташування вiйськовоє частини
або мiсця служби у грубим порушенням вiйськовоє дисциплiни,
тому що вiйськовослужбовець певний час знаходиться поза ме-
жами частини i не може виховувати своєх обовязкiв.
2. Обуктом злочину у установлений порядок проходження
вiйськовоє служби, який зобовязуу вiйськовослужбовцiв строко-
воє служби постiйно знаходитися в розташуваннi вiйськовоi
частини чи мiсця служби i не залишати єх без дозволу
вiдповiдного начальника.
3. Стаття мiстить два склади злочину: 1) самовiльне залишення
частини; 2) незявлення в строк без поважних причин на службу
iз увiльнення, при призначеннi, переводi, iз вiдрядження, iз
вiдпустки або лiкувального закладу.
Самовiльне залишення частини полягау в тому, що
вiйськовослужбовець строковоє служби, не одержавши дозволу
вiдповiдного насильника, залишау територiю вiйськовоє частини.
Пiд територiую частинi слiд розумiти простiр в межах казарме-
ного, табiрного, похiдного чи бойового розташування частини.
При вiдособленому тер-горiальному розташуваннi пiдроздiлу
самовiльною вiдлучкою визнауться залишення без дозволу
територiє, яку займау пiдроздiл.
У рядi випадкiв иiсцесяухби може незбiгатися iз розташуванням
вiйськовоє частини (наприклад, мiсце, де вихонуклься певнi роботи
або завдання, ешелон, потяг при пересуваннi в складi команди тощо,
i тому залишеяня вiйськовослужбовцем строковоє служби без дозво-
лу мiсця служби також у самовiльною вiдлучкою.
4. Для складу злочину, передбаченого ст. 239, необхiдно, щоб
залишення вiвськовш частини або мiсця службв мало самовiльний
характер, тобто було вчинене без дозволу начальника. Якщо особа
рядового чi сержантського складу залишау розташування частини
з дозволу свого прямого начальника, який не мау права внення,
то таке залишення не мохе бути визнаж самовiльним.
5. Незявлення в строк на службу полягау в тому, що,
залишивши вiйськову частину або мiсце служби на законнiй
основi, вiйськовослужбовець строковоє служби, маючи обуктивнi
можливостi для повернення в устаномений час, своучасно в
частину не зявляуться i знаходиться поза єє розташуванням
понад установленнi строк.
Якщо вiйськовослужбовець строковоє служби своучасно не
зявився в частину з поважних причин, то таке запiзнення ие
розглядауться як вiйськовий злочин.
6. Поважнiми прячкнвми незявлення в строк на службу слзд
вважати такi випадки, ими обуктиви фахторя перевкоджають
вiйськовослужбовцю своучасно зявитися в частину (стихiйне -тихо,
затримання органами кавди, перерва в русi транспорту тощо).
Питання про наявнiсть iждажних щжчдн незявлення вiрiшуутьсi-
кожному конкретному втвдку, мходячi iз обставт енрави.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371
тiлесного ушкодження див. коментар до ст. 102.
Про поняттялегке тiлесне ушкодженнядая. коментар до ст.IОб.
9. Про поняття "група осiб" див. п.б коментаря до ст.232.
Про поняття "застосування зброє" див. п.7 коментаря до ст.234.
10. Пiд настанням тяжких наслiдкiв слiд розумiти зниження
бойовоє готовностi пiдроздiлу чи частини, здiйснення насильств>.
у формi катування (мордування), спричинення мук, виникнення
конфлiкту мiж окремими групами вiйськовослужбовцiв, якi ие-
перебувають у вiдносинах пiдлеглостi, психiчне захворювання
потерпiлого тощо.
Розглядуваний злочин, вчинений за наявностi обтяжуючих
обставин, вказаних у пп. "б" i "в", належать до тяжких (ст.7).
II. Порушення статутних правил взаумовiдносин харак-
теризууться прямим умислом. Щодо настання наслiдкiв вина
субукта цього злочину може проявлятися в прямому або евенту-
альному умислi а також у формi необережностi. Мотивом злочину
у бажання незаконно пiдкорити своєй волi вiйськовослужбовця,
примусити його виконувати дiє, якi не витiкають з вимог
вiйськовоє служби.
12. Субуктом злочину у будь-який вiйськовослужбовець,
який не перебувау з потерпiлим у вiдносинах пiдлеглостi. Разом
з тим злочиннi дiє вчинюються винним у звязку з виконанням
ним i потерпiлим обовязкiв по вiйськовiй службi або з виконан-
ням хоча б одним iз них цих обовязкiв. Винний несе
вiдповiдальнiсть i тодi, коли застосування насильства хоч i не
повязане з виконанням обовязкiв вiйськовоє служби, але супро-
воджувалось проявом явноє неповаги до вiйськового колективу,
порушенням порядку вiйськових вiдносин, нормального
вiдпочинку або дозвiлля вiйськовослужбовцiв.
Стаття 239. Самовiльна вiдлучка
а) Самовiльна вiдлучка з частини або з мiсця служби
вiйськовослужбовця строковоє служби, а так само
незявлення його в строк без поважних причин на служ-
бу при увiльненнi з частини, при призначеннi, переводi,
з вiдрядження, з вiдпустки або з лiкувального закладу
тривалiстю понад одну добу, але не бiльше трьох дiб,
або хоч 1 менше доби, але вчинене повторно протягом
трьох мiсяцiв, -
караються направленням в дисциплiнарний батальй-
он на строк вiд трьох мiсяцiв до двох рокiв.
б) ТI самi дiяння, вчиненнi у воунний час, -
караються позбавленням волi на строк вiд двох до
десяти рокiв.
) Дiяння, передбаченi пунктом "а" цiує статтi,
вчиненi вiйськовослужбовцем, який вiдбувау покаран-
ня в дисциплiнарному батальйонi, -
караються позбавленням волi на строк вiд одного
року до трьох рокiв.
г) Дiяння, передбаченi пунктом "а" цiвТ статтi, при
помякшуючих обставинах -
тягнуть застосування правил Дисциплiнарного стату-
ту Збройних Сил.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 26 квiтня 1965 р.,
12 сiчня 1983 р. i Законом вiд I/червня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховна Ради УРСР. -1965. - №19. - Ст. 317; 1983. - №4. - Ст. 50;
Вiдомостi Верховна Ради Украєни. -1992. - №35. - Ст. 511).
г. Залишення вiйськовослужбовцем строковоє служби без
вiдповiдного дозволу територiє розташування вiйськовоє частини
або мiсця служби у грубим порушенням вiйськовоє дисциплiни,
тому що вiйськовослужбовець певний час знаходиться поза ме-
жами частини i не може виховувати своєх обовязкiв.
2. Обуктом злочину у установлений порядок проходження
вiйськовоє служби, який зобовязуу вiйськовослужбовцiв строко-
воє служби постiйно знаходитися в розташуваннi вiйськовоi
частини чи мiсця служби i не залишати єх без дозволу
вiдповiдного начальника.
3. Стаття мiстить два склади злочину: 1) самовiльне залишення
частини; 2) незявлення в строк без поважних причин на службу
iз увiльнення, при призначеннi, переводi, iз вiдрядження, iз
вiдпустки або лiкувального закладу.
Самовiльне залишення частини полягау в тому, що
вiйськовослужбовець строковоє служби, не одержавши дозволу
вiдповiдного насильника, залишау територiю вiйськовоє частини.
Пiд територiую частинi слiд розумiти простiр в межах казарме-
ного, табiрного, похiдного чи бойового розташування частини.
При вiдособленому тер-горiальному розташуваннi пiдроздiлу
самовiльною вiдлучкою визнауться залишення без дозволу
територiє, яку займау пiдроздiл.
У рядi випадкiв иiсцесяухби може незбiгатися iз розташуванням
вiйськовоє частини (наприклад, мiсце, де вихонуклься певнi роботи
або завдання, ешелон, потяг при пересуваннi в складi команди тощо,
i тому залишеяня вiйськовослужбовцем строковоє служби без дозво-
лу мiсця служби також у самовiльною вiдлучкою.
4. Для складу злочину, передбаченого ст. 239, необхiдно, щоб
залишення вiвськовш частини або мiсця службв мало самовiльний
характер, тобто було вчинене без дозволу начальника. Якщо особа
рядового чi сержантського складу залишау розташування частини
з дозволу свого прямого начальника, який не мау права внення,
то таке залишення не мохе бути визнаж самовiльним.
5. Незявлення в строк на службу полягау в тому, що,
залишивши вiйськову частину або мiсце служби на законнiй
основi, вiйськовослужбовець строковоє служби, маючи обуктивнi
можливостi для повернення в устаномений час, своучасно в
частину не зявляуться i знаходиться поза єє розташуванням
понад установленнi строк.
Якщо вiйськовослужбовець строковоє служби своучасно не
зявився в частину з поважних причин, то таке запiзнення ие
розглядауться як вiйськовий злочин.
6. Поважнiми прячкнвми незявлення в строк на службу слзд
вважати такi випадки, ими обуктиви фахторя перевкоджають
вiйськовослужбовцю своучасно зявитися в частину (стихiйне -тихо,
затримання органами кавди, перерва в русi транспорту тощо).
Питання про наявнiсть iждажних щжчдн незявлення вiрiшуутьсi-
кожному конкретному втвдку, мходячi iз обставт енрави.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371