ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


Мета недонесення та його мотиви можуть бути рiзними
(корисливiсть, страх, небажання контактувати з правоохо-
ронними органами тощо) i на квалiфiкацiю не впливають.
Вiдповiдальнiсть субукта настау за недонесення про той злочин,
а також чинники, якi становлять його квалiфiкуючi ознаки, якi
ним усвiдомлюються (наприклад, коли зi слiв злочинця особа
вважала, що вбивство вчинене ним у взаумнiй бiйцi, хоча
фактично воно було вчинене з хулiганських мотивiв,
квалiфiкацiя мау бути за ч.2 ст. 187, а не за ч. I цiує статтi).
6. Субуктом злочину у приватна особа, яка досягла 16-рiчного
вiку. Якщо недонесення вчинене службовою особою, наприклад,
працiвником мiлiцiє, всупереч єє службовим обовязкам
(бездiяльнiсть), вiдповiдальнiсть настау за сукупнiстю злочинiв,
передбачених статтями 165 i 187. Недонесення про злочини,
яких немау у перелiку ст. 187, тягне для службовоє особи
вiдповiдальнiсть за ст. 165.
Глава IV
ПРО ПОКАРАННЯ
Стаття 22. Мета покарання
Покарання не тiльки е карою за вчинений злочин, але
й мав на метi виправлення 1 перевиховання засуджених
у дусi чесного ставлення до працi) точного виконання
законiв) поважання правил спiвжиття) а також за-
побiгання вчиненню нових злочинiв як засудженими)
так 3 Iншими особами.
Покарання не мау на метi завдавати фiзичних страж-
дань або принижувати людську гiднiсть.
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№35. -Ст. 511).
1. Покарання - це iсторично мiнливий кримiнально-правовий
iнститут, вiдповiдний тому чи iншому суспiльному ладу, осново-
положним полiтичним, правовим поглядам та iнтересам основних
соцiальних груп суспiльства, а також його етичному рiвню.
2. В сучасному кримiнальному правi Украєни покарання являу
собою особливу форму державного примусу, що застосовууться
судом вiд iменi держави до особи, винноє у вчиненнi злочину.
Воно полягау у тому, що засуджений зазнау певних втрат,
передбачених дiючим кримiнальним та виправно-трудовим зако-
нодавством, i мау на метi виправлення та перевиховання засуд-
жених в дусi чесного ставлення до. працi, точного виконання
законiв, поважання правил спiвжиття, а також запобiгання
вчиненню нових злочинiв як засудженими, так й iншими особами
i тягне судимiсть винного.
3. Суть покарання полягау в тому, що засуджений зазнау
кари за вчинений злочин, тобто певних втрат i страждань. Це
може виражатись в обмеженнi пересування i спiлкування з
iншими членами суспiльства (при позбавленнi волi), права
обирати рiд трудовоє дiяльностi на свiй розсуд (при позбавленнi
права займати певнi посади або займатись певною дiяльнiстю),
матерiальних обмеженнях (при виправних роботах, штрафi,
конфiскацiє майна).
4. Елементи кари в покараннi вiдiграють значну роль, тому
правоохороннi органи повиннi вирiшувати питання про його
застосування до осiб, якi вчинили суспiльне небезпечнi дiяння,
особливо ретельно i уважно, не допускаючи застосування цього
крайнього заходу державного примусу у випадках, коли можуть
бути ефективними заходи адмiнiстративного стягнення або гро-
мадського впливу (ст. 51).
5. Кара виступау як один iз засобiв для досягнення виправноє
та превентивноє мети покарання. Поряд з цим вона не у удиним
засобом для досягнення такоє мети. Покарання повязане також
iз застосуванням комплексу виховних, культурносвiтнiх та
iнших заходiв, що спрямованi на ресоцiалiзацiю засудженого.
6. Покарання являу собою справедливий акт правосуддя. Кара-
ючи осiб, винних у вчиненнi злочинiв, судовi органи захищають
охоронюванi законом особистi iнтереси громадян, єх органiзацiй чи
обуднань, держави i суспiльства в цiлому. В ньому втiлюються такi
принципи, як законнiсть, гуманiзм, рiвнiсть всiх перед законом,
незалежно вiд расовоє чи нацiональноє належностi, релiгiє,
партiйностi, службового або соцiального стану особи.
7. Кримiнально-правова полiтика нашоє держави спрямована на
застосування суворих покарань до осiб, якi вчинили особливо
небезпечнi, тяжкi злочини, i помякшення вiдповiдальностi за
дiяння, що не являють пiдвищеноє суспiльноє небезпеки. Це зна-
ходить вiдображення i в дiючому законодавствi. Поряд з цим
покарання, що застосовууться судом, завжди iндивiдуальне,
оскiльки визначауться з урахуванням характеру i ступеня
суспiльноє небезпечностi дiяння та особи, яка його вчинила, а також
iнших обставин, що впливають на вирiшення питання про
вiдповiдальнiсть винного (див. коментар до ст.39). Це досягауться
за рахунок побудови санкцiй Особливоє частини КК, якi у вiдносно
визначеними, а в рядi випадкiв альтернативними. Крiм того, суди
не позбавленi можливостi у виняткових випадках призначати пока-
рання бiльш мяке, нiж передбачене законом (ст.44).
8. Покарання призначауться тiльки за вироком суду i
вiдповiдно до закону. Ця вимога закрiплена в ст. 158 Конституцiє
Украєни.
9. Покарання вiдрiзняуться вiд iнших форм державного приму-
су тим, що воно виступау як реалiзацiя кримiнально-правових
вiдносин мiж особою, яка вчинила злочин, та державою в особi
органiв правосуддя в широкому розумiннi цього слова i призна-
чауться вiд iменi держави.
10> Покарання мау особистий характер, спецiальну мету i тягне
судимiсть.
Метою покарання у: 1) виправлення та перевиховання засуд-
женого; 2) запобiгання вчиненню засудженим нових злочинiв
(спецiальна превенцiя); 3) запобiгання вчиненню злочинiв
iншими особами (загальна превенцiя).
Виправлення являу собою такi змiни особи засудженого, коли
вiн позбавляуться негативних рис, що можуть зумовити його
готовнiсть до суспiльне небезпечноє та протиправноє поведiнки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики